Другорядні герої повісті за сестрою

Ага, героям слава.
переведи

и бувало з вами таке, що дні ставали сірими і одноманітними, а вже через тиждень неможливо було згадати, чим відрізнявся один від іншого? Що ж з цим робити? Як змінити своє життя? Як зробити її цікавіше?

Перед вами в, які дозволять жити яскравіше, цікавіше, більш усвідомлено: 1. Знайдіть своє призначення і займайтеся улюбленою справою. Коли знаєш своє призначення, сенс життя, займаєшся улюбленою справою, то все, що вивчаєш і робиш для цього, стає цікавим і важливим. Час пролітає миттєво і назавтра хочеться повернутися до вчорашнього заняття не через необхідність, а з бажання продовжити. 2. Ставте і досягайте мети.

Наявність цілей змушує нас робити безліч кроків до їх досягнення. Для цікавого життя важливо як сам рух до мети, наповнює життя справами, подіями та враженнями, так і досягнення її, що дає нам енергію і бажання рухатися далі. 3. Постійно розвивається і вдосконалюється. Постійне навчання і робота над собою захоплюють і не дають зупинитися на місці.

Освіта, придбання нових умінь і навичок робить життя насиченим і цікавим, а також приносять масу користі вам і оточуючим. 4. Застосовуйте творчий підхід і вносите новизну і різноманітність у своє життя. Одноманітність і монотонність здатні навіяти нудьгу на будь-якої людини. Нехай у вашому житті буде більше новизни, змін і різноманітності. Міняйте обстановку, оточення, свої заняття і себе — і життя завжди буде цікавою.

Якщо робити звичну справу незвичайним то будь-яке заняття стає цікавим і оригінальним. Був створив! 5. Підтримуйте і будуйте нові відносини.

Відносини з іншими людьми — це найважливіше, що у нас є. Без них всі наші досягнення і прагнення втрачають сенс. Спілкуючись з коханими, друзями, рідними, ви дізнаєтеся щось нове, вносите радість у своє життя і просто цікаво проводите час. У кожної людини можна навчитися тому, що він робить краще за вас, а це постійний стимул до розвитку.

6. Повноцінно проводите вільний час. Якщо проводити вільний час активно і весело, то тоді навіть нетривалий відпочинок дасть нові сили та енергію для нових звершень. Чергування відпочинку і справ вносить в життя динаміку і різноманітність. Заплануйте для себе не тільки справи, а й розваги. Приділяйте час улюбленим хобі.

Захопленому людині не буває нудно, хобі займає вільний час і дарує масу позитивних емоцій. 7. Живіть активним життям і намагайтеся більше встигати.

Коли ми сповнені сил та енергії, нам ніколи нудьгувати хочеться встигнути зробити безліч речей. У активного людини багато справ, планів і бажань.

Життя його стає насиченою та цікавою, а для активності слід підтримувати запас сил та енергії, відчувати ентузіазм, мотивувати себе на справи і досягнення. Чим більше цікавого заплануєте зробити, тим більше встигнете виконати. Але не забувайте залишати місце також для сюрпризів і несподіванок. 8. Випробовуйте яскраві почуття та емоції.

Будь-яке заняття буде цікавим і незабутнім, якщо робити його з душею, з яскравими позитивними емоціями. День, прожитий з радістю, веселощами, захопленням складно назвати нудним. А закохана людина не назве своє життя монотонної і одноманітною, адже в його житті є таке сильне почуття! 9. Долайте перешкоди і вирішуйте проблеми. Перешкоди, проблеми роблять наше життя не складніше, а цікавіше.

Адже, долаючи перешкоди, ви купуєте досвід, знання, стаєте сильніше. Кожну проблему варто сприймати як можливість: щось нове дізнатися, чогось навчитися, налагодити відносини та ін

Вирішивши проблему, людина почуває себе краще і отримує мотивацію для нових звершень. 10. Допомагайте іншим.

Якщо ви на якийсь час забуваєте про власні прагнення і безкорисливо і щиро допомагаєте іншим, життя стає не просто цікавіше — вона наповнюється глибоким змістом і справжньою радістю. Застосовуючи ц ви зможете зробити своє життя цікавішим.

Нехай ваше життя вам подобається!.

Історія України має багато трагічних сторінок, але найбіль­шою для нашого народу стала ліквідація Гетьманщини й пере­творення вільного селянина на безправного кріпака. Дуже часто кріпосниками ставали давні вороги українців — польські пани та підпанки, яким російські самодержці роздавали родючі землі своєї Малоросії. Саме так з’явився в Пісках пан Польський. Уперше прибувши в Піски, що подарувала йому цариця, і від­чувши опір вільних людей, новоспечений володар зрозумів, що громада добровільно не вставить свою шию в ярмо, що «волів» потрібно гарненько призвичаїти, щоб самі простягали шию та слухняно виконували волю господаря. І на другий день генерал привів «москалів», котрі швиденько прикладами гвинтівок за­спокоїли непокірних. З того все й почалося… Пан вдається й до мерзенного обману піщан, що братиме з них тільки невелику плату за користування «його» землею. І зрештою вільні колись селяни стали панськими. Уперше біда затесалась у село у вигляді царського генерала, а зго­дом з’явилась разом із удовою-генеральшою та її синочками. Те­пер піщани зрозуміли, що пропали навіки. Кріпосники за корот­кий час так запрягли «волів» у ярмо, що тепер уже можна було тішитися й насолоджуватися життям щодня. Селяни ходили на панщину по чотири-п’ять днів на тиждень, а крім того, «зно­сили у двір курей, гусей, яйця». Було з чого панам бенкетувати. Генеральша навіть не спілкувалася зі своїми годувальниками-кріпаками, усе йшло через прикажчиків, її мозок працював тільки над вигадуванням страшних, принизливих покарань своїм дво­ровим. Навіть серце генеральші грілося не біля дітей та онуків. Свою любов вона віддала котам. А тим, хто вичісував тих котів,
Стелив їм постіль, доводилось гірко. Так, наприклад, за наказом генеральші люто катують веселу дівчину Уляну. Дівчині дово­диться прилюдно цілий день мазати панські кухні з мертвим ко­шеням на шиї, якого вона ненароком придушила. Зовсім зубожіло село, коли осів на батьківщині Василь Се­менович Польський. При ньому кріпаки вимушені були працю­вати на панщині вже шість днів на тиждень. На відміну від ге­неральші, Василь Семенович спілкувався із своїми кріпаками. Ще підлітком скуб ровесників за чуба, юнаком цінував красу молодих кріпачок. На мою думку, пани-кріпосники були не хазяїнами, а хижими експлуататорами. Вони не дбали про землю, про тих, хто на ній працює. З року в рік земля виснажувалася, урожаї падали, село убожіло, морально розкладалося. Пияцтво, злодійство стали зви­чайними явищами серед кріпаків. Я вважаю, що сила критичного реалізму Панаса Мирного по­лягає саме в тому, що він у яскравих художніх образах розкрив антинародну сутність кріпосництва, показав справжній зміст царських реформ, правдиво відтворив пагубність і розтлінність впливу залишків кріпосного права в пореформену добу. Отже, Панас Мирний стоїть у перших рядах борців проти поміщицько-кріпосницької неволі, його твори на цю тему станов­лять нову сторінку в розвитку українського критичного реалізму.