Повість "дорогою ціною" м.коцюбинського починається​

однією з найкращих поем лесі українки є «давня казка». у ній поетеса порушує проблему ролі поета і поезії в житті окремої людини і суспільства в ціло­му. мені здається, що це не випадково, бо, незважаючи на слабке здоров’я, ле­ся українка прагнула прислужитися своєму народові, своїй батьківщині. і народ, і україна потребували захисту, а єдиною зброєю, якою вона майстерно володі­ла, було слово. отож, напевно, поема є дещо автобіографічною.   кожна людина з’являється у цьому світі не випадково, а з певною місією. комусь доля дарувала вміння орати землю, сіяти хліб. комусь — будувати житло, храми, палаци. комусь — рятувати життя людей. а інші отримали в дар та­лант — лікувати людські душі. можна довго сперечатися, який талант найкра­щий, який найважливіший, але всі погодяться з тим, що без жодного з них прожити не можна.   народна мудрість говорить: «шабля ранить тіло, а слова — душу». але якщо добре володієш словом, то не тільки зможеш ранити, а й «у мороз зігріти» і «гнів перемогти».   яскравим доказом цього є образ поета, який нічим не вирізнявся з-поміж ін­ших

Миха́йло пана́сович сте́льмах   (* 11  (24) травня  1912 ,  дяківці  — †27 вересня  1983 ,  київ )  — український  письменник ,  драматург , фольклорист. член  спілки письменників урср ,  академік  ан урср (з  29 березня  1978   року)[1] ,  герой соціалістичної праці . батько драматурга  ярослава стельмахнародився 11 (24 травня )  1912   року в селі  дяківцях   (теперлітинського району  вінницької області ) у родині  селянина, ветеранаросійсько-японської війни   панаса стельмаха.  мати   —  білоруска. у1933   році закінчив літературний факультет  вінницького педагогічного інституту   (першим у селі отримав вищу освіту) і до1939   вчителював у селах київщини;   1939   року мобілізований дочервоної армії , учасник  німецько-радянської війни . як солдат-артилерист воював у  білорусі , був двічі поранений