Тема і ідея вірша люблю чернігівську дорогу – весною, влітку, восени. там досі моляться стрибогу високі в соці ясени. дівчата ходять, мов княгині. цвітуть смарагдові луги. русявокосі берегині позолотили береги. там переходить шлях уповні. під осінь в кожному селі немов димки димлять жертовні – копають люди картоплі. бори стоять, такі соснові! ведмедів бачать уві снах. вінки цибулі бурштинові там висять просто на тинах. від магістралі за два метри, уся закутана в що є, сидить бабуся, як деметра, у відрах моркву продає. шофер гальмує мимоволі, стоять колеса в шелюзі, – несе хтось яблука в приполі, несе хтось груші в картузі. і знову мчиш, як метеор ти. і довго світяться в душі оті розкішні натюрморти уздовж доріг на спориші…

Чи замислювались ви коли-небудь, що таке щастя? для кожного це щось окреме, своє. це почуття, яке, мабуть, неможливо описати. для маленької дитини це довгоочікувана іграшка, багато цукерок або просто гарний настрій. з кожним роком наші вподобання змінюються, відповідно змінюється ставлення до світу і розуміння цього "щастя". напевно, для кожного з нас це здоров 'я сім'ї, вірні друзі та виконання усіх наших бажань. усі ми щасливі люди, але інколи ми це не помічаємо і   нам здається, що потрібно більше, аніж ми маємо і тоді все буде гаразд. але як  кажуть в народі: "всякий свого щастя коваль".            

Мораль - поняття у кожного своє. цьому слову не має конкретного визначення. проте ми можемо показати, що для нас воно  через свої вчинки. нещодавно, мій друг залишився   сам  вдома, його батьки поїхали у відрядження, а він ходив до школи. одного разу, коли я вирішив подзвонити і спитати, як справи, сергій сказав, що захворів і не дуже добре себе почуває. у меня саме в цей день був захист моєї дипломної роботи, тому я не міг навідати його. я подзвонив вдень і за голосом зрозумів, що йому ми не закінчили навіть розмовляти, він казав: "усе гаразд, все "   і далі тиша. я зрозумів, гаяти часу нема коли, кинув усе і поїхав до нього, по дорозі викликав усе гаразд, його вилікували, він постійно казав мені "дякую", що я аж ніяковів. я не кажу зараз, який я гарний і так далі.. просто хочу спитати, як ви вчинили б? кинули усе чи продовжили роботу? люди різні. просто хочу сказати, іншим. десь переведіть бабусю або пожертвуйте комусь на хліб. ми маємо піклуватись один про одного. це і є наші моральні вчинки.