Аналіз "украдене щастя" ) буду дуже вдячний

 АНАЛІЗ «Украдене щастя» аналіз твору — тема, ідея, жанр, сюжет та композиція «Украдене щастя» Франко аналіз Автор — Іван Франко Рік написання — 1891 Тема «Украдене щастя» – трагедія особистого життя трьох головних героїв, у яких украдено щастя. Ідея «Украдене щастя» – розкрити страхітливі умови життя західноукраїнських селян під владою Австро-Угорщини,правдиво показати галицьке пекло, в якому за клаптик поля син піднімав руку на батька, брат- на брата, сусід-на сусіда. «Украдене щастя» проблематика:  добра і зла   примусового шлюбу   проблема родинних стосунків   зради та вірності   кохання та ненависті Жанр — драма Драма — це літературний рід, характерними особливостями якого є те, що життєві події та характери персонажів розкриваються не описово,а через показ їхніх дій і вчинків та розмов,що ведуться між ними. «Украдене щастя» історія написання

  композиція  «дорогою ціною» «дорогою ціною» має особливу побудову. у коротенькому вступі письменник характеризує суспільно-політичне життя на україні в 30-х роках хіх століття, коли розгортаються події, змальовані в оповіданні, а також згадує про ще давніші події з історії боротьби українського народу за свободу і незалежність. коцюбинський висловлює свій погляд на життя народу як на «віковічну боротьбу двох станів, панського і мужичого». вступ до оповідання є нам краще зрозуміти ідею твору. далі в п’яти частинах твору послідовно розгортаються події. в заключній частині оповідання письменник показує самотнє життя уже старого остапа через багато років після смерті соломії. вступ і закінчення, таким чином, є ніби своєрідною історичною рамкою, що охоплює зображені в творі події. вступ (експозиція)  — палке слово автора про героїчну історію народу, про його нескорений вільнолюбивий дух. i частина  — втеча остапа і соломії від  пана. це  зав’язка сюжету. ii частина  — переправа через  прут  і поранення головного героя. iii частина  — перебування остапа у плавнях, пошуки соломією порятунку. поєдинок юнака з вовком. iv частина  — головні герої у циган, арешт остапа. v частина.  кульмінацією  повісті є спроба соломії визволити коханого з-під турецької варти.  розв’язка твору  — загибель головної героїні. епілог  — старий остап живе самотою і чекає зустрічі у вічності з коханою. експозиція-вступ. це ніби заспів, який потім конкретизується в типових людських долях, образах, подіях, пейзажах тощо. у вступі твору коцюбинський розповідає про підневільне рабське життя селян-кріпаків, їх самовіддану боротьбу за волю, знайомить нас з формами цієї боротьби (втеча від панів на вільні степи дунаю), з місцем дії. вступ оповідання «дорогою ціною» показує читачеві середовище, в якому формувалися герої твору, психологічно готує читача до вчинків остапа і соломії. зав’язка: втеча остапа від пана і панщини як наслідок конфлікту між кріпаком і паном (пан хоче покарати героя за бунтарство, остап вирішує втекти). розвиток дії:   наступний епізод — злигодні героїв твору під час втечі, сутички з прикордонною вартою, турецькою поліцією. кульмінація:   соломія вирішує силою звільнити остапа з-під з турецької варти. сутичка з турецькою вартою. розв’язка:   загибель соломії, що завершує розвиток конфлікту в боротьбі героїв за волю. сюжетні лінії  «дорогою ціною» — відтворення історичної епохи в оповіданні; — боротьба героїв за волю і власне щастя; — щире почуття кохання між остапом і соломією. м. коцюбинський на основі глибокого вивчення життя кріпаків початку хх ст. за творчої уяви написав захоплююче оповідання «дорогою ціною». усі події та герої правдиві, типові. типовість у цьому творі виявляється в реалістичному змалюванні життєвих фактів і характерів кріпаків першої половини хіх ст., які письменник подав узагальнено. втілені вони в індивідуальних людських долях соломії і остапа — привабливих героїв, які діють у конкретних історичних обставинах. оповідання «дорогою ціною» м. коцюбинського захоплює напруженим і цікавим сюжетом, героїчним характером і духовною красою його героїв. а ще — вмілим показом однієї з форм боротьби кріпаків за волю та незалежність — втечі від панів. своїм твором письменник прославив бунтарський дух українського народу, який ніколи не хотів бути робочою худобою для панів. українське селянство, за словами автора, готове було дорогою ціною заплатити за волю. воно не запліснявіло в неволі, не втратило живої душі, сподівалося на визволення. мрія про волю передавалась із покоління в покоління, опоетизовувалась у народних піснях, закликала до втечі від панів у ті місця, «де хоч дорогою ціною можна здобути бажану волю, а ні — полягти кістками на вічний спочинок».

Риба — в озері. А от коник-стрибунець зимує в мурашнику. Не вірите? Пізньої осені старі мурахи вкладають малих мурашат у ліжка, примовляючи: — Пора спати! Спати! Цілісіньку зиму! Але мурашата пустують, граються, вередують. Тоді старі мурахи кличуть коника-стрибунця: — Заграй нашим діткам колискову! Коник бере скрипочку і грає малим мурашатам тиху лагідну мелодію. І малі мурашата одразу засинають. За ними поринають у сон і мурахи. Останнім, випустивши із зелених лапок скрипочку, засинає сам коник. Він теж спатиме цілу зиму. Та навесні прокинеться першим, вибіжить із мурашника назустріч сонечку і заграє веселу закличну мелодію.