Твір на тему дитинство михайлика з повісті гуси лебеді летять

Дитячі літа є своєрідною прихологічною основою для багатьох митців. Недарма кажуть, що вони -найсвітліші в людському житті. Це час щирості та довіри, нескінченного пізнавання світу. Біографічні відомості про дитячі літа М. Стельмаха ,а також повісті "Гуси-лебеді летять" підтверджують ці міркування. Маленький хлопчик Михайлик-великий мрійник. Коли дідусь каже, що сонце відмикатиме землю золотими ключами, йому стає страшно -а раптом сонце загубить ключі. Коли лебеді летять над селом, йому здається, що від лопотіння їхніх крил лунає дзвін.
Безумовно, згадується матуся Михайла Стельмаха, Ганна Іванівна. Вона добра, ласкава, невтомна трудівниця. Саме ця українська жінка навчила свого сина любити кожну травиночку, милуватися росою вранці та заходом сонця ввечері. А скільки доброго зробили для Михайлика батько, дід Дем'ян, дядько Микола, якого прозвали Бульбою,бабуся,яку він дуже любив.Його дитинство було сповнене незвичайним,романтичним,казковим світом.І кожен з нас зможе побачити перед собою образи простих,добрих,щирих трударів,серед яких пройшли дитячі роки малого Михайлика.

Аналіз "Стилет чи стилос?"

Автор: Є. Маланюк

Рік: 1924

Літературний рід: лірика

Жанр: ліричний вірш

Вид лірики: громадянська, філософська

Провідний мотив: роль митця, його слова в житті суспільства; утвердження думки, що митець повинен безкомпромісно служити народові, формувати свідомість нації.

Віршовий розмір: ямб

Стилет - це зброя, а стилос - це перо. Стилет — це символ боротьби за волю, за ідеали, стилос — це інструмент фіксування думки та краси, символ мистецтва. Ліричний герой розмірковує, що з них ефективніше.

Автор - Євген Маланюк (1897-1968)

Назва: "Під чужим небом" (1920-1924)

Даний вірш був написаний в еміграції. Поет виразно показує свою тугу за батьківщиною.

Тема: патріотизм, сумні почуття ностальгії та любові до рідної землі.

Ідея/основна думка: вітчизна є вітчизна, її не замінить ніщо.

Слова ліричного героя збігаються зі словами й думками автора: він відчуває себе чужим за кордоном. Він пам'ятає все, що бачив і переживав на батьківщині, постійно думає про неї, як про кохану людину. Автор порівнює це відчуття із любов'ю до людини. Він не хоче жити тут, але вимушений. Повернутися додому він не може. Саме усвідомлення цього факту бентежить його найбільше.

Художні засоби:

- епітети: "золотосрібний ріг", "скажений біль", "вітер з кришталевих хвиль";

- порівняння: "життя давно, як божевільне, блудить";

- риторичні запитання: "куди ж іще заблудить безглузда путь і хто остереже?"

- тощо;

Вірш складається з п'яти частин, написаних Євгеном Маланюком в різні роки (1920-1924).

Деякі частини мають різні розміри: 4-стопний ямб, 4-стопний анапест, 5-стопний анапест.

Розмір, рима і ритм змінюються.

Ліричний герой і є автором. У вірші зображені тяжкі душевні переживання і сумні почуття самого Євгена Маланюка в еміграції.

Отже, "Під чужим небом" - це патріотична елегія.

Объяснение:

как-то так