Смішні образи трагікомедії сто тисяч

Параска —  хазяйновита і працьовита, дотримується посту. Інколи дозволяє собі повчати чоловіка, але все ж таки трохи побоюється його.

Портретна характеристика Федька.

(«…розбишака-халамидник», «наче біс який сидів у хлопцеві», «сибіряка» і «люципер».

«…Чуб йому стирчком виліз з-під картуза, очі хутко бігають», «руки в кишені, картуз набакир, іде, не поспішає»).

Поведінка і риси характеру Федька:

• непосидючий; («…неодмінно щоб битися, щоб що-небудь перевернути догори ногами. Спокій був його ворогом, з яким він боровся на кожному місці»)

• сильний; («…першій по силі на всю вулицю, враз тобі дасть підніжку, зімне, насяде…»)

• відкритий; («Він міг би підійти тихенько так, щоб не почув би ніхто, — але Федько того не любив»)

• впертий; («…не як всі діти поводиться. Він не плаче, не проситься, не обіцяє, що більше не буде. Насупиться й сидить. Мати лає, грозиться, а він хоч би слово з уст, сидить і мовчить»)

• стійкий; («камінь, а не дитина! Сибіряка якийсь…»)

• правдолюб; («Якби не схотів, то міг би одбрехатися, але Федько брехати не любить»)

• непримиренний до зрадництва; («Не любить також Федько й товаришів видавати»)

• спокусник; («…Федько знову спокушає Толю. І спокушає якраз у такий момент, коли ні одному чоловікові в голову б того не могло прийти»)

• шанобливий до батька; («…якби зачепили його тата, зразу б грубості почав говорити, а то й битись поліз би»)

• спритний; («Ловкий хлопчак», «жилаве, чортове хлопча. Стриба, як кішка»)

Якось так

Леся Українка з особливим теплом згадувала своє дитинство. З ранніх років письменниця славилась особливим світовідчуттям, трепетно ставилась до природи, розуміла, що є добром, а що злом. Дитинство Лесі не було безхмарним, адже його затьмарювала тяжка хвороба.

Дівчинка була терплячою, про що і розповідається у творі "Як дитиною, бувало...": "Я була малою горда, – Щоб не плакать, я сміялась". У творі "Мрії" Леся Українка згадує себе маленьку та ділиться з читачами найсокровеннішим - своїми мріями та фантазіями. Письменниця стверджує: "Я любила вік лицарства". Світ дитинства Лесі Українки добрий, світлий та неповторний.

,