Українці, коли хочуть емоційно висловитися про те що якась справа не виконується, використовують вислів із твору відомого російського байкаря івана крилова , , а віз й нині там" . проте в українській мові є подібний вислів з байки леоніда глібова. серед запропонованих варіантів оберіть фразеологізм ужитий українським байкарем а) а фіра й досі там б) а хура й досі там в) а сани й досі там г) а підвода й досі там д) а каруца й досі там

Б) А хура й досі там

1.До формувати кругозір Михайла:мати-розповідала про природу,давала знання про трави,насіння,квіти і дерева!Бабуся і дідусь також впливали!Дядько Себастьян і дядько Микола-розповідали цікаві історії зі свого життя.

2.Михайлик захоплювався читанням,постійно шукав нові книжки,їх було не легко дістати в ті часи!Писав п'єсу.

3.Був добрим,до гарних і добрих людей.Віддав 2 стакани гарбузового насіння голодній і бідній жінці з дитиною.Завжди до дідусеві,бабусі та мамі.Чемно відносився до старших,поважав їх.Накормив своїх однокласників у театрі,коли ті ховались,щоб подивитись виставу.Назбирав гриби в лісі і половину віддав дядькові Себастьяну.До дядькові Трохиму.

Чемно розмовляв з поповичев,хотя той глузливо розмовляв з хлопцем.

4.Раки пекти;Де роги козам правлять;сорока на хвості принесла;Куди Макар телят ганяє;де раки зимують.

Объяснение:

В. симоненко «гей, нові колумби й магеллани» аналіз аналіз вірша в. симоненка «гей, нові колумби й магеллани»: тема, ідея, основна думка, художні засоби в. симоненко «гей, нові колумби й магеллани» аналіз тема: звернення письменника до молоді, щоб вони вирушали у мандри і відкривали нове, ніким ще невідоме, цікаве, захоплююче. ідея: сенс життя людини — пошуки, мандри, прагнення самоствердитися; заперечення байдужості, пасивності. основна думка: створення руху вперед, романтичного пориву, пошуку відкриттів і самовідкриттів. художні засоби «гей, нові колумби й магеллани»  звертання: «гей, нові колумби й магеллани», «кораблі», «украї», «друзі». риторичні оклики: «напнемо вітрила наших мрій! » «кораблі! шикуйтесь до походу! » «мрійництво! жаго моя! живи! » «відкривай духовні острови! » «нидіє на якорі душа! » «півень землю всю не розгребе! » «шкварити байдужість на вогні! » риторичні запитання: «хто сказав, що все уже відкрито? нащо ж ми народжені тоді? » «як нам помістити у корито наші сподівання молоді? » метафори: «кличуть … у мандри океани», «бухту … облизує прибій», «сподівання помістити», «нидіє… душа», «б’ються груди», «вітер… не остудить». епітети: «молоді сподівання», «рідний народ», «духовні острови», «вітри тужаві». тавтологія: «відкрито вже відкрите». композиція «гей, нові колумби й магеллани»  поезія складається з шести куплетів по чотири рядки. твір починається із звернення до нових колумбів і магелланів з пропозицією продовжити відкривати цікаве, незвідане в житті. протягом поезії автор висловлює думку про прагнення кожної людини жити активно, на благо рідного краю, народу. наприкінці поезії в. симоненко засуджує байдужість і пропонує її «шкварити… на вогні».