Паже я сейчас в школе у меня укр и с р щё таке народна писня

НАРОДНА ПІСНЯ невеликий, як правило, куплетний музично - поетичний твір. Н.п. кожного народу має свою специфіку. Українській Н.п. притаманне необмежене багатство жанрів - весільні, веснянки, героїчні, гумористичні, думи, епічні, емігрантські, історичні, козацькі, колядки, ліричні, обрядові, плачі, побутові, похоронні, сатиричні, святкові, солдатські, стрілецькі, трудові тощо, складу виконавців - від сольних і гуртових до масових з розвиненими формами поліфонії, мелодичних стилів, ритму, метру тощо.

На головному майдані черга постала ще о п'ятій годині, коли за вибіленими інеєм полями співали далекі півні та ніде не було вогнів. Тоді довкола, серед розбитих будівель, пасмами висів туман, але тепер, о сьомій ранку, розвиднілось, і він почав танути. Уздовж дороги по двоє, по троє підшиковувалися до черги ще люди, яких привабило до міста свято та базарний день. 
    Хлопчисько стояв одразу за двома чоловіками, які гучно розмовляли між собою, але у чистім холоднім повітрі звук голосів здавався удвічі гучнішим. Хлопчисько притупцьовував на місці і дмухав на свої червоні, у саднах, руки, позираючи то на брудну, з грубої мішковини, одежу сусідів, то на довгий ряд чоловіків та жінок попереду. 
    - Чуєш, хлопче, а ти що тут робиш так рано? - мовив чоловік за його спиною. 
    - Це моє місце, я тут чергу зайняв,- відповів хлопчик.
    - Біг би ти, хлопче, звідси та поступився своїм місцем тому, хто знається на цій справі! 
    - Облиш хлопця,- втрутився, різко обернувшись, один із чоловіків, які стояли попереду. 
    - Я ж жартую,- задній поклав руку на голову хлопчиська. Хлопчик похмуро скинув її. - Просто зважив: дивно це - дитина, так рано, а він не спить. 
    - Цей хлопець знається на мистецтві, зрозуміло?- сказав захисник, його прізвище було Грігсбі.- А як тебе звуть, хлопче? 
    - Том. 
    - Наш Том, вже він плюне як слід, вцілить, правда, Томе? 
    - Авжеж! 
    Сміх покотився людською шеренгою. 
    Попереду хтось продавав гарячу каву у тріснутих чашках. Глянувши туди, Том побачив маленьке жарке вогнище та юшку, що булькотіла в іржавій каструлі. Це була не справжня кава. її заварили з якихось ягід, зібраних на ланах за містом, та продавали по пенні за чашку зігріти шлунок, але мало хто купував - мало кому дозволяла кишеня. 
    Том кинув погляд туди, де черга зникала за зруйнованою вибухом кам'яною стіною. 
    - Кажуть, вона усміхається,- сказав хлопчик. 
    - Еге ж, усміхається,- відповів Грігсбі. 
    - Кажуть, вона зроблена з фарби та полотна. 
    - Правильно. Саме тому і здається мені, що вона не справжня. Та, справжня, я чув, була на дошці намальована, у давню давнину. 
    - Кажуть, їй чотириста років. 
    - Якщо не більше. Коли вже так казати, нікому не відомо, який зараз рік. 
    - Дві тисячі шістдесят перший! 
    - Правильно, так кажуть, хлопче, кажуть. Брешуть.  трьохтисячний.п'ятитисячний. Звідки нам знати! Стільки часу самісінька веремія була... І лишилися нам лише уламки... 
    Вони човгали ногами, поволі просуваючись уперед по холоднім камінні бруківки. 
    - Скоро ми її побачимо?- сумовито протяг Том. 
    - Іще кілька хвилин, не більше. Вони обгородили її, повісили на чотирьох латунних стовпцях оксамитову мотузку, все як слід, щоб люди не-підходили надто близько. І 

По-перше, розвивайтеся інтелектуально: вивчайте мови, більше читайте , "шукайте" себе в житті. Прикладом може слугувати головний герой роману "Місто" Валер'яна Підмогильного - Степан Радченко,який ніколи не стояв на місці , він хотів самореалізуватися,тому і розвивався.Першим його ,дійсно великим кроком до цієї мети, було покидання рідного дому в пошуках кращого.Що не кажи,але завдяки гідно проведеному вільному часу , він зміг досягти неабияких результатів і стати відомим письменником. По-друге, інколи люди перетворюють своє хобі на роботу.Проте, вони цього не усвідомлювали спочатку і займалися цим у вільний час. Прикладом слугує життєва історія мого друга Сашка. Він змалечку любив комп'ютерні ігри. Проводив за ними весь вільний час. І ось настав той момент,коли його хобі перетворилося на роботу. Його запросили у професійну кіберспортивну команду  і запропонували гідний контракт.Можливо доля везіння у нього була, та все ж роки тренувань у вільний час до йому досягти рівня професіонала. Отже,потрібно з користю проводити вільний час,щоб потім не жалкувати за марно втраченими цінними хвилинами життя,бо минуле повернути неможливо