Іть написати твір роздум на тему "добро перемагає зло"

Добро і зло… Вони існували завжди, і завжди точилася боротьба між ними. У казках завжди перемагає добро, але у реальному житті, на жаль, може бути інакше. То як же розрізнити добро і зло, як співіснують вони у нашому житті?

Мені здається, що у світі не так багато понять, які можна вважати абсолютно вірними. Тобто, рідко у світі можна зустріти абсолютне зло або добро. І добра людина може вчинити поганий, злий вчинок, а та, яка вважається злою – навпаки, добрий. У кожному з нас є і добро, і зло, а що, врешті-решт, переможе – залежить, в першу чергу, від нас самих.

Що ми звикли вважати добром? Чесність, ввічливість, справедливість, взаємодо милосердя… На сьогоднішній день ці риси чомусь все більше становляться рідкістю. Люди намагаються зробити своє життя легшим, але таким чином роблять складнішим життя тих, хто знаходиться поруч. Нещодавно побачила на вулиці таку картину: мати з донькою, гуляючи, побачили маленьке кошеня. Мала хотіла його погладити, прохала забрати додому, та натомість мама потягла її за руку геть з зухвалим: «Усіх не обігрієш!» Звичайно, не обігрієш. Але необхідно було дати доньці проявити милосердя – хоча б погладити чи погодувати кошеня, адже ці слова можуть, врешті-решт, стати її життєвим гаслом. На жаль, саме за принципом «Усіх не обігрієш!» живе сьогодні більша частина знайомих мені людей. Ми перестали допомагати одне одному: мало хто на сьогоднішній день дасть милостиню жебраку (хай сам заробляє), поступиться місцем бабусі у транспорті (наступним рейсом поїхала б), просто спитає на вулиці у незнайомої дівчини, чого вона плаче (не мої справи – сама розбереться). Нещодавно чула у новинах про такий випадок: у центрі міста помер чоловік. Помер серед білого дня, і ніхто не прийшов йому на до А трапилося все дуже просто: людині стало зле – «схопило» серце, вона упала. Але оточуючі вирішили, що чоловік просто напився, і ніхто навіть не намагався йому до Якби вчасно викликали «Швидку до життя чоловіка можна було б врятувати…

Хтось скаже, що сьогодні саме життя вимагає такого ставлення. Але ж ніхто не застрахований від неприємностей, від старості, як кажуть: «Від суми та від тюрми не зарікайся», то чи нам ніколи не потрібна буде до або ж просто добре слово?

У багатьох літературних творах представлена проблема добра і зла, над нею часто замислюються філософи. Наприклад, Г. С. Сковорода – письменник і філософ – у поезії «Всякому місту звичай і право» також звертається до цієї проблеми.

Тож що буде панувати у нашому світі – добро чи зло – залежить, на мою думку, передусім від кожного з нас.

Добро перемагає зло коли людина творить добро. 
Допомагає тваринам, а не кладе в мішок кошенят і викидує їх в річку.
 Дбає про природо екологію, а не забруднює довкілля.
(Я думаю правильно)

Объяснение:

Почуття, що сильніше за смерть

(за п'єсою Вільяма Шекспіра "Ромео та Джульетта")

Тема кохання — одна з вічних тем у літературі. Кожен письменник висвітлює її по-своєму, але є твори, що стали зразками розкриття цієї теми. Коли йдеться про кохання молодих людей з родин, що ворогують між собою, ми відразу згадуємо шекспірівських героїв — Ромео і Джульєтту.

Кохання Ромео і Джульетта, світле, чисте та жертовне, розквітло у часи феодальної ворожнечі. За тих умов воно було викликом усьому суспільству, без перебільшень його можна назвати навіть героїчним.

Роди Монтеккі та Капулетгі були непримиренними супротивниками, покоління за поколінням брало участь у боротьбі, коли раптом сама природа подарувала їхнім нащадкам несподіване диво: двоє зустрілися і покохали один одного. Тоді усі умовності, стара мораль, навіть небезпека виявилися неважливими. Саме таким і має бути справжнє кохання, саме в цьому і ховається його переможна сила.

Юра йшов старим дубовим лісом, вдихав свіже повітря і радів, що рано встав і сам йде на риболовлю.

Тільки закинув вудку, як почув стукіт ззаду. Він так і знав, що приплететься Тося, як збиралася. Настрій у нього зіпсувався. Звинуватив дівчину, що саме через неї не ловиться. Поверталися з річки вдвох. Юрко почав розповідати, як вони з батьком зловили величезного сома. Тося захоплено слухала, а хлопець натхненно писав далі.

Раптом діти побачили, як серед кущів йде дика качка з каченята ми. Юрко побіг ловити пташенят. Качка-мама кричала з відчаю, намагаючись захистити своїх дітей. Тося теж просила Юрка випустити каченят - вони ж без води не можуть, але той не слухав, сказав, що риби не наловив, то хоч дикі качки будуть, він їх приборкати.

Вдома Юрко випустив каченят, намагався їх напоїти, нагодувати, але ті були налякані і нічого не хотіли. Хлопець вирішив, що каченята його бояться, і поїхав гуляти з хлопцями. Тося теж хотіла піти бо любила розповіді Юрка - їй здавався чарівним той світ знань, який відкривався перед нею.

Юра ж не любив, що за ним нав'язливою тінню волочиться якесь дівчисько.

Тося пішла подивитися на каченят, а ті ледве дихали. Дівчинка зібрала їх у пазуху і побігла до річки. Пустила на воду, а пташенята не могли вже Не з'являлася і мама-качка. Юра привів хлопців показати диких каченят, але побачив порожній ящик. Здогадався, що це Тосина робота, і, подумки погрожуючи дівчинці, побіг на річку. Там грізно закричав на Тосю, а хлопці, зрозумівши, в чому справа, теж кинулися в річку, підштовхували і підтримували каченят, щоб попливли.

Після того Юрко вже не товаришував із сільськими хлопцями. А скоріше, вони з ним.

Перед від'їздом бігав на річку, сподіваючись побачити качку з живими каченятами. Але не побачив. І Тося не підійшла попрощатися.

Хлопчик відчув пекучий сором...