Цитатная характеристика герасима калитки

Герасима з легкістю можна назвати дуже скупою людиною. Це яскраво прослідковується в тексті:
"Як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки..." (про землю)

Він має заощадження, але ділитися не готовий:
"Хіба у мене банк, чи що?" (Коли Савка просить позичити грошей)

А навіть якщо і готовий позичити, то ставить умови:
"Коли дасте п'ять процентів, то я поділюся з вами, так уже, для кума."

Його жадібність доводить його до того, що він готовий купувати фальшиві гроші:
"Розпалилась до них моя душа... Сто тисяч візьму"

Він негативної думки про інших, особливо якщо вони займають нижче становище:
"От чортяка принесла цього бродягу!"

Прагне одружити сина з багатою дівчиною. Це ж сприятиме росту його маєтку:
"...краще ви скажіть мені, чи не знаєте багатої дівчини для мого Романа!"

Коли йому говорять про дочок Пузиря він не питає про їхні чесноти: "А скільки Пузир дасть приданого за дочкою, грішми?"

Він скупий у всіх значеннях: "Ну, ходім, замість окорока — борщу та каші попоїмо"

Коли син говорить, що кохає Мотрю, Пузир відповідає: " До душі, та не до кишені."

Він дуже самовпевнений: "Я обманю хоч кого, а мене чорта лисого обманить хто."

Коли робітник Клим захотів їсти: " І тобі не гріх? Неділя свята, а ти ні світ ні зоря вже й жереш! Не пропадеш, як до обіда попостиш хоч раз у тиждень."

я вважаю, що справжня дружба перевіряється часом. за тривалий термін люди встигають разом пережити сумні й радісні події. взаємна підтримка, щира радість та співпереживання можливі тільки між по-справжньому близькими духом людьми.

на мою думку, справжній друг, перш за все, має бути щирим. він не завжди говорить в обличчя тільки приємні для тебе речі. навпаки, він підкаже, де ти не правий, в чому твої помилки або неправильні погляди. адже дуже важливо близькій людині зрозуміти помилки, вчасно зупинити її від прийняття необміркованих рішень.

що таке справжня дружба? на мою думку, це щирі взаємовідносини між друзями, при яких не може бути зради. справжньому другу можна зателефонувати в будь-який час доби та поділитися своїми переживаннями або радістю. він постарається зрозуміти тебе, вислухає, підтримає, дасть мудру пораду.

мені дуже подобається казка антуана де сент-екзюпері «маленький принц». лис сказав маленькому принцу: «якщо ти приручиш мене, ми будемо потрібні один одному. для мене ти станеш єдиним у всьому світі. і для тебе я стану єдиним у всьому світі». як на мене, саме ці слова показують сутність справжньої дружби.

дружба триває довго, якщо в ній зацікавлені обидві людини. треба цінити щирі стосунки, оберігати їх, намагатися зберегти. не дарма є прислів’я: «дружба — як дзеркало: розіб’єш — не складеш».

справжня міцна дружба між людьми — це щастя, подарунок долі. про це треба завжди пам’ятати.

Головний герой казки дід спочатку робив погані вчинки: зрубав дерево, зруйнував хатку Хухи-Моховинки, кинув сокирою, щоб убити Хуху, та тільки поранив їй ніжку. Але після того як Хухи врятували йому життя, дід змінив свою думку про цих істот і віднині розповідав людям про них тільки гарне. Фантастичні істоти в казці — Хухи лісові, пе-черниці, очеретянки, бур’янки, степовички, байрачні, левадні та Хо, зокрема Хо-Суковик, Лісовик Добро і зло в казці «Хуха-моховинка»  Носії добра в казці — Хухи та Хо. Носій зла — дід, який спочатку зруйнував житло Моховинки, а потім зробив її кривою на все життя. Та Василь Королів-Старий розриває коло зла. Коли дідові потрібна була до Хуха-Моховинка забула свої образи і врятувала його та ще й покликала інших лісових істот. У казці «Хуха-Моховинка» Королева-Старого добро несуть фантастичні істоти, а зло — людина. Опис зовнішності Хухи-Моховинки Хуха-моховинка це дуже маленька й легенька лісова істота.Вона м’яка на дотик,вкрита довгою зеленою вовною,має голі мордочку і лапки.Хуха маленька як кошенятко.Вона вірна й товариська,якщо у якоїсь тваринки лихо — завжди до Ще вона дуже працьовита. «Як і всі інші Хухи, Моховинка так само мала мінливу вовничку, яка враз сама собою робилася того кольору, що й ті речі, біля яких бувають Хухи. Моховинка найчастіше була зеленою, бо рідко відбігала від своєї зеленої хатки. Але ж коли вона бігала по соснових старих глянцях, що лежали на землі, то ставала такою ж рудувато-червоною, як вони. Біля потоку була вона блакитною, як вода, на піску — жовтою, як пісок, між кущами шипшини — рожевою, на вересі — фіалковою, на снігу ставала білою». «Була вона й сама пухка, як мох. Мала довгу вовничку, що, мов шовком, вкривало все її тільце. Сама тільки мордочка була голенька й нагадувала садову жовто-фіалкову квіточку — «братики». Та були ще в неї голенькі зісподу, рожеві лапки». «Хухи не можуть говорити, доки бувають невидимі. Вони тільки пищать, як мишки, або муркочуть, як котики. Сили вони також не мають, бо легенькі, як пушинка, а м’якенькі, як вата». Чого вчить казка»Хуха-моховинка»? Казка вчить нас любити і берегти природу, тварин, людей. Засуджує тих людей, що незаконно рубають дерева, неуважно ставляться до тварин. Слід пам’ятати слова з Біблії про те, що на зло потрібно відповідати добром. І тоді добро повернеться.