Написати невелике речень про те яч український народ ставиться до жаб.

Жаба в міфології — істота підземна, потойбічна, тому зазвичай її відносять до “всякого гаддя”. Жаба, як і змій, рак, миша, є господинею нижнього світу, її зображують у моделі світового древа разом зі зміями. 

Я вважаю, що батьківський дім відіграє ключову роль в житті кожної людини. 
По-перше, рідна домівка дає старт, а як відомо якщо нормально почнеш свій життєвий шлях, то тебе неодмінно чекатиме успіх. Недарма у народі існує вислів : "Вдома і стіни допомагають". Так, можна розгянути образ Івана Дідуха у новелі В.Стефаника "Камінний хрест", де головний герой уособлює всіх українських емігрантів, які вимушені були покинути рідну домівку, але широ сумують за Батьківщиною. 
Отже, кожна людина зможе себе по-справжньому відчути гармонійною частинкою тільки в Батьківському домі. 

Першу відому на Русі бібліотеку заснував київський князь Ярослав Мудрий у 1037 році при Софійському соборі. Тут же було відкрито й книгописну майстерню – скрипторій, де перекладалися та переписувалися книги, привезені з Греції та Болгарії. Зважаючи на саме цю обставину, Софійський собор став релігійним та ідеологічним центром усієї держави. А Ярослав і його сподвижники добре розуміли значення книги, зосереджуючи тут як церковні твори, так і літературу з питань світової історії, географії, астрономії, філософії та юридичні трактати. Саме в бібліотеці Київської Софії було складено, на думку відомого знавця давньоруських літописів О.О.Шахматова, літописний звід 1037-1039 рр. У Софії (приблизно між 1037-1051 рр.) було написано митрополитом Іларіоном знамените “Слово про закон і благодать”. Тут розроблялися і складалися основи першого збірника законів “Руська правда”, створено “Ізборники Святослава” (1073, 1076 рр.), “Остромирове Євангеліє” диякона Григорія (1056-1057 рр.).