Питання до оповіді "лось" 1. лось прислухався до землі, очікуючі: зиму, весну, літо, осінь. 2. у реченні " на тому боці, ген під обрієм, примостилося село " викорестано: епітет, порівняння, гіперболу, метафору. 3. словами " очі все густіше набрякали кров'янистим смутком, аж горіли червоним розпачем" охарактеризовано: дядько шпичака, лося, старшого брата, молодшого брата.

1 зиму
2 метафору
3 лося

1. назвіть усіх героїв повісті, розподіливши на головних і другорядних. поясніть, як ви робите такий розподіл.

2. де відбуваються події повісті?

3. перекажіть близько до тексту реальний та фантастичний епізоди твору.

4. який предмет відіграв чарівну роль у творі?

5. поміркуйте, чому вадим своїми витівками дратував русальоньку?

6. як сашко ставився до софійки? чому?

7. поясніть, у чому полягало прокляття роду кулаківських.

8. кого можна вважати однодумцями софійки, а кого - ні?

9. як ви гадаєте, чи схожі герої повісті на реальних школярів, з якими ви щодня зустрічаєтесь?

10. у повісті є група героїв, що уособлюють зло, а є герої, що уособлюють  добро. хто з них перемагає і чому?

11. чи закономірним, на вашу думку, є фінал повісті?

Сковорода був видатним філософом-гуманістом. Його творчість пройнята ідеєю людської рівності, критикою паразитизму експлуататорських класів, любов*ю до "людей праці", полум*яним патріотизмом. Мислитель добре розумів убогість і станову обмеженість панівної феодальної моралі, бачив, що істини феодалізму є бар*єром на шляху розвитку людини, її природних здібностей і талантів..
Г. Сковорода дійшов висновку, що щастя треба шукати в нас самих. Усякий мусить пізнати свою натуру, свої нахили. І щастя можна придбати, будуючи життя на вічному, а не на тлінному.
 Сковорода свободу називав "головною мірою" у своєму житті, вважав це основною метою, до якої повинні прагнутитрудящі люди. Бо кожен мусить бути гідним свого справжнього призначення - творити своє власне і загальне щастя.
 Творчість Г. Сковороди є яскравою сторінкою у житті нашого народу. У його творах відобразилися світогляд б мислення, жива душа українців. Він довів, однією з важливих передумов дружби є єдність уподобань і занять, яким присвячує себе людина. Подібність душ і моральні чесноти він ставить на перше місце у дружній прихильності і симпатіях однієї людини до іншої. 
 Отже, твори видатного байкаря є повчальними, бо доводять нам, що без праці і дружби неможливе життя. А це не може не захоплювати.