Спільні та відмінні риси юлька та славка . твір шпага славка беркута

Юлько приятель Славка Беркути. В творі він постає розумником,але зарозумілим, добре малює коней, але приховує це від батьків, гордий, в очах Юлька Славко постає ворогом, якому він мститься підлістю за те, що вважає Славкове життя надто простим порівняно зі своїм. Юлько має батьків, які вважають його особливим серед інших дітей, не цікавляться тим, що любить їхній син.А  Славко має добрі, довірливі, спітчутливі стосунки з батьками. Він добрий товариш, знавець природи, борець за правду, готовий долати труднощі. Має також свої захоплення, як Юлько. Спільні риси: хлопці мають певні захоплення: Юлько любить таємно малювати, а Славко захоплюється спалеологією та фехтуванням. Двоє мають спільну подругу- Лілі, троє навчаються в одному класі. Зростають в повноцінній сім'ї. Відмінне: батьки Юлька наказують вчитися, щось робити йому, а батьки Славка просять. Юлько не дотримує свого слова, навіть робить вигляд, що нічого не сталося, а Славко навпаки. Славко намагається добре ставитись до природи, а Юлько зневажає.

Радість:
Лірична героїня поезії сповнена життєвого оптимізму, радості життя. У ній ніби живе «вітрогон-хлопчина», що не встоїть на місці, не дає зупинитися. Він не зважає на жвавий міський рух, йому потрібні простір, широке поле для діяльності. Тому не йде, а пролітає, і «похмурі люди» тільки підкреслюють радість, щастя героїні, її прагнення до дії.
Пломіний день:
Лірична героїня поезії (яка зливається з образом автора) має глибокі патріотичні почуття. її найбільша гордість і найбільший біль — Україна. Навколо так багато байдужих людей, і це тривожить, викликає протест. Героїні хочеться розбудити цих байдужих, відчути «гарячий подих,» однодумців і діяти, рушати «на шляхи великі», бурлити «водоспадом», щоб «найгостріше слово — Україна» стало найлагіднішим, наймирнішим.

Мета вчителя української літератури : вчити учнів відтворювати настрої пейзажних поезій, описувати власні відчуття, викликані художнім словом, виразно читати поезії, знаходити в них епітети, порівняння метафори; виховувати почуття прекрасного, усвідомлення естетичної насолоди від твору мистецтва; розвивати уміння висловити власні відчуття, емоції.
Мета вчителя історії : розширити знання учнів про історичну постать Т. Шевченка; поглибити знання учнів про українське село ХІХ ст.; формувати вміння виділяти головне, розвивати діалогічне мовлення, розширити кругозір; виховувати толерантність, патріотизм.
Тип уроку: комбінований
Обладнання: підручник, “Кобзар” Шевченка, портрет митця, учнівські ілюстрації до поезії, роздруківка репродукції картини Т. Г. Шевченка “Селянська родина”, виставка книг Шевченка і про Шевченка, пісня «Садок вишневий коло хати», презентації : «Садок вишневий коло хати», «Кирило-Мефодіївське братство»
Учні повинні знати: ідейний зміст поезії «Садок вишневий коло хати», особливості виразного читання пейзажних віршів.
Учні повинні вміти: виразно читати поезію; досліджувати в ній образи, розкривати їхню роль; відтворювати настрій пейзажної поезії; описувати власні почуття, викликані прочитаним, порівнювати різні види мистецтва, робити висновки.