Характеристика кирило тура , , чорна рада, ,

Кирилл Тур — один из самых колоритных персонажей романа. Он окутан романтикой подвигов запорожских, сечевого братства. Источники образа Тура следует искать в народных думах и исторических песнях. Он так характеризует казачью жизнь: «А у нас превыше всего — честь и слава, военное дело, чтобы и сама себя на смех не давала, и врага под ноги топтала. О славе думает рыцарь, а не о том, чтобы целая была голова на плечах. Не сегодня, а завтра ляжет она, как от ветра в степи трава, а слава никогда не умрет, не ляжет, рыцарство казацкое всяком расскажет». Отважный и великодушный, он готов отдать жизнь за боевое побратимство, казацкие обычаи. «Лучше мне Променять саблю на веретено, чем напасть вдвоем на одного», — говорит он собрату-чорногорцева, когда тот предлагает выстрелить в Петра, у которого в руках только сабля. Ему свойственны бесшабашные поступки, продиктованные казацкой доблестью. Он с одинаковой отчаянностью похищает Лесю Череванівну, невесту Сомика, и приходит к заключенному Сомка, чтобы его ценой собственной жизни.

Відповідь:

1. Участь у поході Ігоря на половців брали   А. брат Всеволод, син Володимир, племінник Святослав.

2. Слова "Лучче ж би потятим бути, аніж полоненим" належать   В. князеві Ігорю  цитата:

Глянув Ігор на ясне сонце

Та й побачив — військо тьма покрила,

І сказав до дружини-вояцтва:

«Браття мої, друзі вірні!

Лучче нам порубаними бути,

Ніж полону зазнати!

3. "А вже в моїм теремі златоверхім / Покрівля розвалена, / З вечора до ранку самого / Сизоокий ворон кряче",- ці слова промовля князь київський Святослав так розпвідав, який сон йому приснився.

Смутен сон приснився Святославові

На горах київських.

«Укрили мене, — каже, — звечора

Чорним запиналом на ліжку тисовому,

Черпали мені синього вина

З отрутою мішаного,

Сипали мені на лоно

Сагайдаками порожніми поганськими

Перли великі

Та ще й мене голубили, —

А вже в моїм теремі злотоверхім

Покрівля розвалена,

З вечора до ранку самого

Сизокрилі ворони крякали

Пояснення:

Щоб довести, чи актуальні християнські цінності в сучасному світі, треба спочатку сформулювати, про які саме цінності йдеться. Якщо взяти 10 заповідей, то легко зрозуміти, що більшість з них залишилася так саме актуальними, як і раніше. Не кради, не вбивай, поважай батьків, не заздри іншим - все це вірно і зараз, ніхто цього не буде заперечувати. Любов до ближнього свого, терпіння, вміння прощати - те, чому Христос вчив своїх послідовників, - теж є дуже бажаними рисами людини навіть у третьому тисячолітті.  

З іншого боку, світ за два тисячоліття значно змінився: змінилися і люди, і суспільство. Це дуже гарно видно, якщо почитати буквально кілька місць зі Старого Заповіту. В ті часи, про які йдеться в Біблії, нрави були доволі жорстокими.

Вже давно немає жахливих законів та звичаїв, що були в біблійні времена. Нікого не забивають камінням на смерть (принаймні, в Україні), не перетворюють на рабів. Тепер у нас не вбивають людей тільки за те, що вони вірять в іншого бога. За дві тисячі років світогляд людей не міг не помінятися, але є такі цінності, що не міняються тисячоліттями, і деякі з них відображені у Біблії. Таким чином, можно сказати, що принаймні частина християньких цінностей залишилася актуальною і зараз.