В.сухомлиньський "важко бути людиною" як ти розумієш назву оповідання "важко бути людиною"

Имеется ввиду что бы стать человеком надо много труда

Гонитва за наживою породжує ворожнечу між «хазяйственними мужиками». Калитка заздрить Жолудеві, Пузиреві і докладає всіх зусиль, щоб взяти верх над ними. Він вирішує, що Жолудь «не іначе, як нечистим путьом» досягнув свого багатства. Тому й захопила його перспектива вигідно придбати фальшивих сто тисяч. При цьому він навіть досвідченого шахрая спробував обдурити: заплатив йому, замість п'яти, тільки три тисячі карбованців. Та, засліплений жадобою багатства, Калитка сам пошився в дурні: замість фальшивих грошей шахрай підсунув йому мішок з чистим папером. Це доводить Калитку до відчаю, він кидається вішатись, а коли його рятують, він заявляє: «Нащо ви мене зняли з вірьовки? Краще смерть, ніж така потеря!»

Федько - дитячий отаман. Він постійно знаходитьсобі якісь пригоди: то шибку розіб"є, то око товаришеві підіб"є, то змія в хлопців забере. Але, незважаючи на розбишацький характер, автор показує його чесним, справедливим, сміливим, благородним. Вражає сміливість Федька, коли він, не роздумуючи, кинувся рятувати Толю з льодового полону. Він ніколи не видавав своїх друзів. Душа в Федька була прекрасною, чесною і порядною. Мені подобається Федько своєю хоробрістю, благородством, правдивістю, сміливістю, готовністю прийти на до у скрутну хвилину. Шкода, що він помер, а безсердечний Толя живе.