Составить сочинение на тему "духовні цінності в нашому житті" ( на матеріалі творів олекси стороженка та ліни костенко)

Я думаю в житті кожної людини існують кикае цінності. Вони необхідні для повноцінного розвитку людини.Цінності бувають двох видів: цінності, що відносяться до цілей життя; цінності, що відносяться до засобів, які використовуються людиною для досягнення мети. Можна виділити і вічні цінності життя, такі як любов, доброта, дружба. Вони завжди були і будуть в житті кожної людини. Цінності - це невід'ємна частина людського буття. Якщо подивитися навколо, то можна виявити або матеріальну або духовну цінність. Гроші або друг, сім'я або робота-все це цінності. Життя людини неможливе без цінностей. Мені здається, що вони повинні бути не тільки матеріальними, а й духовними. Цінності повинні виражатися не тільки в грошах, земельних ділянках, але і в людських почуттях і життєвих цілей.

Світлиця Тараса була прибрана на той час, про який залишилися спогади лише в народних піснях і думах. Все було чисто прибрано. На стінах висіли зброя, мисливські атрибути, кінська збруя. На полицях стояли різноманітні глеки, пляшки, фляжки, кубки та чарки. Берестові лави навколо всієї кімнати; величезний стіл під образами в парадному кутку та широка піч, вкрита кахлями. Деталі інтер'єру допомагають читачеві скласти уявлення про іб життя Тараса та його сім'ї, побут і звичаї епохи. Тут вгадується і характер господаря будинку — людини військової, яка проводила своє життя в походах і битвах, зі зброєю, на коні, не чужої випити і побалакати в компанії з товаришами.

На календарі вже час для весни.    Причаїлася холодна зима десь у яру. Не хоче забиратися геть. Та не бояться її люди, особливо молоді дівчата та хлопці. Допомагають весні долати зиму у весняних хороводах: «ми цю пісеньку співаєм і весноньку викликаєм». Носять зображення сонця. Побачило це велике сонце, усміхнулося, послало багато промінчиків на землю, щоб привітатися із побратимами. Потепліло. Розтанув сніг. Заспівали радісно дівчата: «ой минула вже зима, снігу, льоду вже нема». Запалили солом'яне опудало зими. Перелякалася зима, та й побігла від нестерпного жару у вічний холод. Почула заклики дівчат весна, ступила на поріг, а з нею разом «прилетіли журавлі, і великі, і малі».    Природа прокинулась, зазеленіла та й зацвіла буйним цвітом для гарного майбутнього врожаю.