Чого навчає повесть о гаврюша неймовирни прыгоды ивана сылы

Розбовідає про сильних богатирів українського народу, навчає бути дуже сильним

Батьківщина — що вона для мене значить

...Любіть Україну у сні й наяву,

Вишневу свою Україну...

В. Сосюра

Щасливі ми, що народилися і живемо на такій чудовій мальовничій землі — в нашій славній Україні.

Любов до Батьківщини починається з любові до рідної хати, стежки дитинства, до мудрості народної казки. Не знаючи історії рідного народу, не можна бути громадянином своєї держави.

Як і для кожного з нас, Батьківщина для мене — це місто, де я народився і живу, де живуть і працюють мої батьки, — земля моїх пращурів!

Батьківщина — це рідний дім, де на тебе чекають завжди з любов'ю і надією; це місце, до якого людина завжди повертається, де б вона не мандрувала у світі.

Батьківщина — це все, що мене оточує: і небо, і зорі; ліси і поля; люди, які поруч зі мною в радості чи смутку; це те, що підтримує людину у час негоди, дає сили пережити усі негаразди.

Нехай рідна земля пошле нам силу для життя. Подивімося на голубе небо і думкою, як у тій чудовій пісні, полинемо аж до сонця і зірок і поглянемо на трепетну Землю, — і тоді відкриється нам на зелено-голубому лоні планети край, що нагадує собою серце, — і це Україна, співуча рідна моя земля.

Объяснение:

Рік написання – 1938 Жанр: пейзажна лірика

Тема: зображення приходу осінньої пори Ідея: вираження тривоги ліричного героя через опис осінньої природи Римування: перехресне “Осінь” Сосюра художні засоби Епітети: печальні, синій, пустинних, жовтокоса, холодну, синьоока, золоті, чорного. Постійний епітет: баскім коні, берізка біла. Метафора: «покора розлита», «В’яне все навколо, де пройдуть копита».

Персоніфікація: «обриває вітер пелюстки», «їде осінь», «вітер пелюстки розкида», «берізка мерзне». Інверсія: обриває вітер, пелюстки печальні, садах пустинних, їде осінь, берізка біла