Мій улюблений герой з твору чорна рада

Мій улюблений герой літературного твору, як це не дивно, не є в творі головним. Проте він настільки яскравий, що нічим не поступається головним героям, навіть подекуди затьмарює їх. Цей персонаж діє у романі Пантелеймона Куліша «Чорна рада» — першому романі, написаному українською. Вгадали, про кого я веду мову? Якщо ні, то я зізнаюся: це Кирило Тур.

Кирило подобається мені, тому що він весела та жвава людина. Взагалі, справжній козак-запорожець! Автор не ідеалізує його, як, наприклад, головного героя Петра. Як жива людина, Кирило часом бешкетує, робить необачні вчинки. Наприклад, він легко піддається захопленням та в азарті викрадає дівчину Лесю.

Проте Кирило Тур — справжній друг та хороший козак. Він здатний не тільки щось таке втнути, веселитися та гуляти. Кирило хоробрий воїн, він понад усе цінує козацьке побратимство. За своїм названим братом Богданом Чорногором він готовий піти хоч у пекло. Покарання за викрадення дівчини Тур зносить з гідністю та мужністю.

Наприкінці твору розбишака Кирило Тур робить справді героїчний вчинок. Він приходить у тюрму до гетьмана Сомка, щоб визволити його. Є лише один б врятувати гетьмана — залишитися замість нього в камері та самому чекати страти…

Переконуючи гетьмана, Тур розповідає байки про козацьких характерників: «То як намалює вуглем на стін човен, сяде та й попливе, немов по лиману». Кремезний, сильний та загадковий — можливо, Тур сам характерник та вміє чаклувати? І зможе ви з тюрми на намальованому човні?

Чесно сказати, я навіть зрадів, коли Яким Сомко відмовився від жертви та Кирило Тур залишився живий. Треба, щоб таких людей жило якнайбільше в світі. Хай навіть і в книжному.

- Привіт!- І тобі привіт! Як тебе звати?- Мене звати Тетянка. А тебе?- А мене – Василько. Ти живеш у цьому будинку?- Так, але зовсім нещодавно. Ми два тижні тому переїхали сюди з Черкас.- От чому я тебе ніколи не бачив у нашому дворі!- А ти теж живеш у нашому будинку?- Так! У третьому під’їзді!- А я у першому. На другому поверсі.- Я на восьмому! Ти вже знайшла собі тут подруг?- Так, я познайомилася з Оксанкою, Вірою… Ще з Кірою та Міланою. Найліпше ми подружили з Оксаною та Міланою.- А серед хлопчиків ти завела собі друзів?- Ні, я нікого з них не знаю…- Я познайомлю тебе з Андрійком та Ілюшею. Це добрі товариши. В тебе є велосипед?- Так, я люблю кататися!- Тоді гайда гуляти з нами!- Залюбки!

Роль родини в житті людини дуже велика. Важливість цієї складової неможливо переоцінити. Наші батьки, близькі люди з самого народження і протягом усього життя вони підтримують нас, бо ми – родина. Кожна людина пам'ятає з дитинства. Батьки вчать нас всьому, що знають самі: завдяки їм ми починаємо ходити, розмовляти, тримати в руках ложку, читати і писати. Не будь їх поруч – ким би ми були зараз? З дитинства батьки надають підтримку. Це моральна підтримка, а потім вже матеріальна.
Кожній людині потрібна підтримка. Дуже часто для вчинення якогось важливого вчинку не вистачає впевненості. Важко зробити відповідальний крок-прийняти рішення, зрозуміти, хто ти є насправді. Цю впевненість вселяють близькі люди. Без підтримки може початися депресія, погане самопочуття, зниження самооцінки. Жодна людина не витримає такого тиску зсередини: все валиться з рук, нічого не виходить. Батьки – ті люди, які завжди можуть підтримати і до в будь-якій ситуації. Так, часом, проблеми бувають занадто важкими або, на перший погляд, нерозв'язними. Але завжди є людина, якій можна довіритися. Скільки б тобі не було років, що б ти не зробив, ким би ти не був, батьки завжди повинні підтримати і заспокоїти тебе. Через багато труднощів ми проходимо завдяки підтримці і турботі рідних.
На жаль, хорошими стосунками з батьками можуть похвалитися не всі, і підтримку іноді від них отримати неможливо. На то може бути безліч причин: нерозуміння, конфлікти, розбіжності у поглядах. Однак варто докласти максимум зусиль для того, щоб зблизитися з рідними. Іноді це дуже важко, але ніколи не пізно попросити вибачення чи пояснити свою точку зору так, щоб тебе зрозуміли.
Не варто забувати, що спілкування з батьками може бути не тільки приємно, але і корисно. У них є багато життєвого досвіду, яким вони завжди раді поділитися. Мало хто стане ділитися найпотаємнішим так, як це роблять батьки. Тому в прийнятті рішень варто запитувати їхню думку: завдяки своїм знанням і життєвому досвіду вони ніколи не порадять поганого.