Описать репродукцию картины сергея якутовича украинское козачнство, растолковать символику образов хреста, храма и саблей на картине

Родился в семье зажиточного крестьянина-кузнеца; мать, Мария Кульчицкая, происходила из обедневшего русинскогошляхетского рода Кульчицких, гербаСас, была на 33 года моложе мужа. Первые годы детства описал в своих рассказах самыми светлыми красками. В 1865 году умер отец Ивана. Отчим, Гринь Гаврилик, внимательно относился к детям, фактически заменил мальчику отца. Франко поддерживал дружеские отношения с отчимом в течение всей жизни. В 1872 году умерла мать Ивана, воспитанием детей стала заниматься мачеха.

Учился сначала в школе селаЯсеница-Сольная (1862—1864), затем в так называемой нормальной школе при василианском монастыреДрогобыча (1864—1867). Окончив Дрогобычскую гимназию в 1875 году (ныне Дрогобычский педагогический университет), вынужден был зарабатывать на жизнь репетиторством. Из своего заработка выделял деньги на книги для личной библиотеки.

Во многих автобиографических рассказах Франко («Грицева школьная наука», «Карандаш», «Schönschreiben») художественно воссоздана атмосфера тогдашнего школьного образования с егосхоластикой, телесными наказаниями, моральным унижением учеников. По ним видно, насколько трудно было получать образование одарённому крестьянскому парню. Франко жил на квартире у дальней родственницы Кошицкой на окраине Дрогобыча, нередко спал в гробах, которые изготавливались в её столярной мастерской («В столярке»). Уже учась в гимназии, обнаружил феноменальные мог почти дословно повторить товарищам часовую лекцию учителя; знал наизусть всего «Кобзаря»; домашние задания попольскому языку нередко выполнял в поэтической форме; глубоко и на всю жизнь усваивал содержание прочитанных книг. Круг его чтения в это время составляли произведения европейских классиков, культурологические, исторические труды, популярные книги на естественнонаучные темы. В целом личная библиотека Франко-гимназиста состояла из почти 500 книг на различных языках. В это же время Франко начал переводить произведения античных авторов (Софокл, Еврипид); под влиянием творчества Маркиана Шашкевича иТараса Шевченко увлекся богатством и красотой украинского языка, начал собирать и записывать образцы устного народного творчества (песни, легенды и т. п.).

Осенью 1875 года стал студентом философского факультетаЛьвовского университета. Во время обучения материальную Франко оказывал Емельян Партицкий. Входил в русофильскоеобщество, которое в качестве литературного языка пользовалось «язычием». На язычии написаны первые произведения Франко — стихотворение «Народная песня» (1874) и длинный фантастический роман «Петрии и Довбущуки» (1875) в стиле Гофмана, опубликованные в печатном органе студентов-русофилов «Друг». Одним из первых, кто обратил внимание на творчество молодого Франко, был украинский поэт Кесарь Белиловский, который в 1882 году в киевской газете «Труд» опубликовал статью «Несколько слов о переводе гётевского „Фауста“ на украинский язык Иваном Франко»

Твір на тему: «жінка — уособлення краси на землі, джерело добра, яке змінює світ». (за творами шевченка та іншими, вивченими у 9 класі.) тяжку долю жінок-матерів змалював у своїх творах видатний український письменник та поет т. г.шевченко. у творах «наймичка», «катерина», «марія», «сова» розповідається про жінок-матерів, які, самостійно виховуючи своїх дітей, з різних причин пережили трагедії свого життя. поема «катерина» була першим твором, в якому розповідається про тяжку долю жінки-матері. в ньому йдеться про тяжку долю матері, яка поза шлюбом народила сина від москаля, що пішов на війну і не повернувся. дівчина не знаходить підтримки своїх батьків, вона у розпачі і вирішує йти на пошуки свого коханого. але потім вона кориться своїй долі і в тяжкій душевній травмі залишає сина напризволяще, а сама топиться.катерина була слухняною дівчинкою, була надією своїх батьків. але шевченко вже бачить, яка тяжка доля чекає дівчину, про що говорить у таких рядках: «катерино, серце моє! лишенько з тобою! де ти в світі подінешсяз малим сиротою? хто спитає, привітаєбез милого в світі ? »саме така доля чекала катерину, котра одна, в злиднях, пішла шукати батька дитини, який покинув їх назавжди.твір «наймичка» став другим твором про тяжку жіночу долю. хоч долі цих жінок і відрізняються, але в чомусь вони перетинаються. в цьому творі йде мова про те, як наймичка ганна народила сина марка. про історію його народження автор нічого не розповідає, а починає оповідь вже після його появи на світ.ганна підкидає свого маленького сина до заможних селян. залишається тільки здогадуватися, чому мати йде на такий вчинок. з часом дівчина наймається в будинок до прийомних батьків своєї дитини. її очікує тяжке випробування: бачити кожен день свого сина, жити поряд з ним і робити все для того, щоб він нічого не запідозрив. для неї дуже важливим, але занадто тяжким було питання: чи зможе він її прийняти, чи не звинувачуватиме її у цьому вчинку. вона безмежно мучиться цими запитаннями, аж поки не розповідає про все своєму синові. хоч ганні і пощастило жити у добрих людей, але для матері це було тяжким випробуванням.т. г. шевченко у своїх творах створив нетиповий образ жінки-матері, і якщо його узагальнити, то ми побачимо добру, просту, красиву дівчину, гарно виховану, яка палко, але невдало закохується, має мужній характер, бажає щастя для своєї дитини і кориться своїй долі. саме такий образ жінки-матері в своїх творах розкриває нам тарас шевченко.