Ілля муромец - герой народних билин і літературних творів напишіть твір на цю тему

Илья́ Му́ромец (полное былинное имя — Илья Муромец сын Иванович, также встречаются варианты: Илья Моровлин, Муравленин, Муровец, Муромлян[2]; Илия-змееборец[3]) — один из главных героев древнерусского былинного эпоса, богатырь, воплощающий общий народный идеал героя-воина.

Согласно легенде, крестьянский сын[4] и оберегатель русской земли от врагов, параличный до 33 лет, получает силу от ангелов-странников, борется с Соловьём-разбойником, идолищем, жидовином, татарами и, наконец, окаменевает[5]. Впервые появляется в письменных источниках в XVI веке у Ф. С. Кмиты-Чернобыльского как Илья Муравленин, у Эриха Лясоты — как Илья Моровлин, в некоторых былинах XVII века — как Илья Мурович или Илья Муровец[6][7]. Некоторыми исследователями отождествляется со святым Илией Печерским Чеботком, мощи которого покоятся в Киево-Печерской лавре.

1. Ще не вмерла України і слава, і воля, ще нам, браття молодії, усміхнеться доля!

2. Реве та стогне Дніпр широкий,  сердитий вітер завива,  додолу верби гне високі,  горами хвилю підійма..

3. Засвіт встали козаченьки в похід з полуночі, заплакала Марусенька

свої ясні очі.

4. Всякому місту-звичай і права, всяка тримає свій ум голова;  всякому серцю — любов і тепло,  всякеє горло свій смак віднайшло.

5. Ой у лузі червона калина похилилася, чогось наша славна Україна зажурилася.

6. Cім'я вечеря коло хати, вечірня зіронька встає.

7. Бачу я тебе в снах, у дібровах зеле- них, по забутих стежках  ти приходиш до мене.

8. Сіла птаха білокрила на тополю, сіло сонце понад вечір за поля.

9. Горіла сосна, палала, під нею дівчина стояла.

10. Несе Галя воду - за нею Іванко,  як барвінок, в’ється.

 Ця незвичайна пригода сталася тоді, коли я поверталася зі школи.

      Поблизу будинку у кущах щось жалібно заскавуліло. Я обережно заглянула туди. На мене дивився сумними оченятами маленький поранений собака. Погані господарі позбулися хворої тварини. Я ла беззахисне створіння. Покликала тата. Ми разом надали до Спочатку поселили в курнику. Часто навідувалися та підгодовували. згодом назвали його Бровком. Коли він виздоровів, тато змайстрував йому просторну будку. Він живе у нашому дворі. Любить побавитися із дітьми.

     Вдячна тварина стала гарним сторожем та захисником.

     Я врятувала нашу домашню кішку Мусю. А було це взимку. Ввечері поверталася із гуртка. Зупинилася, щоб перейти дорогу. Раптом відчула щось маленьке та тепле біля своїх ніг. Маленький клубочок рухався. Це було кошеня. Воно тремтіло від холоду. Я принесла його додому. Дала поїсти. В теплі маленька тваринка заспокоїлась. Згодом стала веселою.

     Кошеня дуже кумедне. Воно часто бавиться з нами.

     Одного дня на дорозі я побачила їжачка. Він був зовсім маленьким. Напевно, загубився. Добре, що поблизу не було машин. Я взяла малюка на руки і перенесла на травичку. І тут мені на радість його чекала мама. Вони зможуть разом попрямувати у безпечне місце.

  Я була щаслива, що зробила добро маленькій тваринці.