Байки Л. Глібова вчать нас добра, справедливості, вчать бути чесними, не лукавити перед іншими, розбиратися в людях, ніколи не бути нікчемним чиновником, суддею, а бути справжньою людиною.Байки Леоніда Глібова вчать нас таким вічним цінностям, як доброта, справедливість та чесність. Вони закликають до того, щоб уникаючи хитрощів та лукавства,у будь якій ситуації залишатися справжньою людиною. Я вважаю, що саме через це, байки Глібова завжди будуть дотепними та актуальними.
У своїх творах Леонід Володимирович, за до алегоричних образів, відкрито та безжально викриває такі вади та негативні риси людської натури, як насильство, хабарництво, лінь, лицемірство,хвалькувастість та зло.
Объяснение:
Відповідь:
Вербові сережки.
Коли яскраве, золоте сонечко зігріває землю своїм промінням вси дерева зацвітают. Білим, мов сніг, цвітом вкраваються вишні. Рожевими та білими "свічками" рясніють знамениті на всю країну київськи каштани. Квітнуть оксамитово-фіолетовим кольоом духмяні кущі бузини. Але давайте поглянемо на чудовц рослину-символ рідної України. Здлгадалися, про кого йде мова? Ні, не про калину, а про красуню-вербу. Щовесни дерево вкривається пухнастими сірими котиками, а в квітні котики замінюють розкішні золоті сережки - вербовий цвіт. Стрункі юні верби пишаються у своєму вбранні, наче молоді дівчата в обновках. Яскраво-жовті, мов сонечко, верби своїм дрібним цвітом осипають маленькі садові доріжки та вузенькі вулички. Щороку я милуюся вербами, та ледь стримую руки, що так жадають збрати у красунь золоті сережки. Але нехай краще пишні золоті шати ясніють для всіх, а не тільки для мене чи моїх друзів!
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Творам усної народної творчості не властива ознака: анонімність, варіантність, авторський стиль чи колективність у створенні?