Паспорт характеристика вірша " мені 13 минало" 1. жанр 2. тема 3. головна думка 4. образи 5.художні засоби 6. час написання

1.вірш
2.Тема «Мені тринадцятий минало»: зображення безрадісного дитинства Тарасика, коли він, будучи кріпаком, випасав панську худобу.

3.Основна думка: не зазнали щасливого дитинства Тарас і такі як він, бо не мали волі, щасливої долі через гноблення народу панами.

4.Головний герой твору – тринадцятирічний хлопець-пастух, кріпак і сирота. Природа зігріває його ясним сонечком, напуває пахощами трав, вносить у душу малого сироти відчуття спокою й тихої радості. Хлопчик молиться Богові, дякуючи за сонце, теплий день, життя… Раптом герой усвідомлює, що він – кріпак, і це боляче ранить серце підлітка.
5.Порівняння: «…любо стало, неначе в бога..»; «мов прокинувся, дивлюся»; «…поцілувала… наче сонце засіяло, неначе все на світі
стало моє». Метафори: «сонце гріло, не пекло»; «сонце… не довго молилось»; «сонце запекло, почервоніло і рай запалило»; «небо помарніло». Епітети: «небо голубеє»; «тяжкі сльози», «господнє небо»

6.з 22 червня 1847 р. по 11 травня 1848 р. в Орській фортеці,

Відповідь:

1) Події в повісті «Захар Беркут» відбуваються в Карпатах (селі Тухля, на Тухольщині)

2) Головний герой твору — це Захар Беркут

3) Монголо-татари, ввійшовши в Тухлю, її  спалили

4) Тухольці вирішили монголів не відбити, а розбити

5) Монголи рятувались на купах каміння

6) Тугар Вовк пропонував тухольцям Максима в омін на вихід з котловни

7) Серед монголів під час повені зчинилась на мій погляд паніка (порядку не було, ніхто нікого не чуві ні про кого не дбав)

8) Бурунда зрозумів, що всі монголи були приречені на загибель

9) «Захар Беркут» - це повість (не знаю, яку відповідь хочуть почути наце питання, можливо -історична повість)

Пояснення:

З початком німецько-радянської війни, у липні 1941 року Павла Тичину евакуйовано з майже 400 академіками, членами-кореспондентами та іншими науковими працівниками Академії наук УРСР до Уфи, столиці Башкортостану[28][29]. Там Тичина очолював Інститут літератури імені Тараса Шевченка. Разом із ним в Уфу була евакуйована і його родина — дружина Лідія Петрівна та її мати Катерина Кузьмівна Папарук. Одразу по прибуттю у Башкирію письменник попросив закріпити за ним вчителя башкирської мови, якою швидко оволодів і міг читати твори в оригіналі. Вже за кілька місяців він написав наукову працю «Патріотизм у творчості Мажита Гафурі», хоча Гафурі писав лише башкирською. У 1943 році Павла Тичину призначили Народним Комісаром освіти УРСР і він виїхав з Уфи

Объяснение: