До іть будь ласка. Українська література.

Надзвичайно поетична картина природи змальована у вірші П. Тичини «Гаї шумлять...». Твір сповнений світла, радості, повноти життя. Ліричний герой сприймає навколишнє як подарунок природи — шум гаїв, хмарки в небі, гудіння дзвону, коливання достигаючих нив, шепіт трав.

І на завершення — завжди вражаюча картина сонця, що заходить над рікою, залишаючи на воді золоту доріжку та свої відблиски. Ніби розколовся навпіл сонячний диск — одна частинка у небі, друга — на тихій гладіні води. Це сонячне золото заповнює душу, спонукає до творення добра та краси.

неграмотна дитяча мова:

Ярищині загаза чогтова;

так тобі й тгеба;

щоб ти гозбив свою погану могду, опозогив.

вживання приказок, прислів'їв, фразеологізмів:

реп'ях до собачого хвоста;

Ява міняв професії, як циган коней;

шукай вітра в полі, добре кусай — і будеш, як бугай, галасують, як баби на базарі;

дуля з маком;

дати дриза.

несподівані порівняння:

очі — наче тракторні фари;

землю гребе ногами, як екскаватор;

ми заклякли, мов курчата перед шулікою;

звиваючись черв'яком, навстоячки крутила педалі; я почув, як вона, загримівши кістками, побігла-покотилася кудись геть по дорозі;

Орли! Соколи! Гзнгстери, а не хлопці!

наділення тварин незвичними кличками: 

корова Контрибуція, бугай Петька, цап Жора, цуцик Собакевич.

використання зниженої лексики, лайливих слів: 

вуха пообриваю та свиням викину, анциболотники, шминдрики, авантюрист шмаркатий, ремиґав, як той старий віл; страшнюче мурмило, що його навіть сам зоотехнік боїться, вишкварки, нема на них буцегарні.

використання наукової чи професійної лексики в буденній ситуації: 

слова «кінозірки» після вдалого приземлення — політ пройшов нормально, почуваю себе добре, невагомість і перевантаження перенесла задовільно; про врятованого цуцика: Пульс нормальний, невагомості нема. Тиск триста атмосфер. Прийняв на борт потерпілого товариша Собакевича.