1. Що могли, то те й давали,
Він зо всього був догодний.
Досить з нього, що не був він
Ні голодний, ні холодний.
Бачиш ти — оця діброва,
Поле, небо,синє море —
То моє багатство-панство
І розкішне, і просторе.
При всьому сьому багатстві
Я щасливий завжди й вільний.
2. Він зостався, щоб піснями
Звеселять рідну країну,
Там він має розважати
Не одну сумну родину.
5. Не поет, у кого думки
Не літають вільно в світі,
А заплутались навіки
В золотії тонкі сіті.
Не поет, хто забуває
Про страшні народні рани,
Щоб собі на вільні руки
Золоті надіть кайдани!
6. Так довіку у темниці
Довелось поету жити,
За тюремний спів він мусив
Головою наложити.
Бертольдо.
1. Попереду їхав лицар,
Та лихий такий, крий боже!
Спалахнув від гніву лицар,
Був він гордий та завзятий,
Але ж тільки на упертість
Та на гордощі багатий.
2. Чим я маю привернути
Серце милої, — не знаю!
Може б, краще їй припали
До сподоби серенади?.."
3. Раптом зброя заблищала,
І гукнуло військо хором:
"Ми готові йти до бою!
Краще смерть, ніж вічний сором!"
І метнулися у напад
Так запекло, так завзято,
Що не встигла й ніч настати,
Як було вже місто взято.
Місто взято, цар в полоні
Бусурменський.
4. "Що се, що? — кричить Бертольдо.
Гей, ловіть співця, в'яжіте!
У тюрму його, в кайдани!
Та скоріш, скоріш біжіте!"
"Ви скажіть сьому зухвальцю,
Що тепер настав день суду,
Що терпів його я довго,
Але більш терпіть не буду.
Коли він складання віршів
Бунтівничих не покине,
То в тюрму його закину,
Там він, клятий, і загине!"
5. Здійнялось повстання в краю,
І Бертольда вбили люде...
1. Що могли, то те й давали,
Він зо всього був догодний.
Досить з нього, що не був він
Ні голодний, ні холодний.
Бачиш ти — оця діброва,
Поле, небо,синє море —
То моє багатство-панство
І розкішне, і просторе.
При всьому сьому багатстві
Я щасливий завжди й вільний.
2. Він зостався, щоб піснями
Звеселять рідну країну,
Там він має розважати
Не одну сумну родину.
5. Не поет, у кого думки
Не літають вільно в світі,
А заплутались навіки
В золотії тонкі сіті.
Не поет, хто забуває
Про страшні народні рани,
Щоб собі на вільні руки
Золоті надіть кайдани!
6. Так довіку у темниці
Довелось поету жити,
За тюремний спів він мусив
Головою наложити.
Бертольдо.
1. Попереду їхав лицар,
Та лихий такий, крий боже!
Спалахнув від гніву лицар,
Був він гордий та завзятий,
Але ж тільки на упертість
Та на гордощі багатий.
2. Чим я маю привернути
Серце милої, — не знаю!
Може б, краще їй припали
До сподоби серенади?.."
3. Раптом зброя заблищала,
І гукнуло військо хором:
"Ми готові йти до бою!
Краще смерть, ніж вічний сором!"
І метнулися у напад
Так запекло, так завзято,
Що не встигла й ніч настати,
Як було вже місто взято.
Місто взято, цар в полоні
Бусурменський.
4. "Що се, що? — кричить Бертольдо.
Гей, ловіть співця, в'яжіте!
У тюрму його, в кайдани!
Та скоріш, скоріш біжіте!"
"Ви скажіть сьому зухвальцю,
Що тепер настав день суду,
Що терпів його я довго,
Але більш терпіть не буду.
Коли він складання віршів
Бунтівничих не покине,
То в тюрму його закину,
Там він, клятий, і загине!"
5. Здійнялось повстання в краю,
І Бертольда вбили люде...
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Дати письмово відповіді на питання 1.Що можна сказати про родину Клима? Які стосунки між членами родини: Климком і бабусею, Климком і батьком? 2. Що нового дізнався Клим про свою бабусю Солю? 3. Чим незвичною була родина Джур? За текстомТаємне товариство боягузів, або засіб від переляку №9
1.Дружня сім'я,батьки в роз'їздах(в Єгипті)Турботливість батьків, почуття поваги, доброта у стосунках, відповідальність за долю іншого, пошана до своїх предків, прагнення до знань, захоплення мистецтвом.
2.Він дізнається про історію свого роду,що вона знал про синьомордиків,а також була в ттб.
3.усі представники роду Джур втаємничені у прадавні секрети характерництва. ...пані Соломія, як її називають учні й прихильники, змогла поєднати чудодійні сили наших пращурів із найсучаснішими науковими здобутками. І замаскувала свій універсальний прилад у старому “Запорожці"
Объяснение: