Напишите Усний твір-роздум, за темою "Знати, щоб оберігати" Подумайте, чи потрібно знати історію свого краю, свого міста, своєї вулиці і будинку. Для чого? Чи потрібно знати і берегти історію своєї родини. Наші предки вважали, що потрібно знатиісторію роду до 7 коліна ( 7 поколінь перед собою) Чому?

ответ:Жили були кіт та собака. І жили вони погано, постійно сварилися. Одного разу трапилася з ними така пригода.Кіт з"Їв у господині сметану. А господиня зібралась його наказати. Стало жалко собаці котика, та і вірішил він зробить щось ще поганіше, щоб господиня забулася про те, що зробив котик. І він придумав ось таке. Він стягнув со стола великій шмиаток м"яса, та и побіг з ним по селу. Господиня побачівши таке-побігла за собакой, а котик тим часом піджидав собаку в околиці села. Собака добіжав и пригостив котика смачним м"ясом. Так вони стали жити в мирі .

Объяснение:

Перший шкільний день неможливо забути. Всі ново, все цікаво. Так радісно на душі від того, що ти тепер учениця, що ти вже велика. Мою першу вчительку звуть Світлана Петрівна Ісакова. Це чудовий чоловік. Вона завжди ставилася до нас з добротою і розумінням і дбала про нас, як про власних дітей. Вона хотіла, щоб в старші класи ми пішли розвиненими і розумними. Перший рік ми ходили в школу майже як в дитячий сад. Вранці ми вчилися, грали, сперечалися і чекали батьків. З другого класу ми стали справжніми школярами.  Але от непомітно пролетіли чотири роки, і ми вже п'ятикласники. Нашого класного керівника звуть Тищенко Галина Миколаївна. Ми її дуже любимо. Вона проводить з нами багато конкурсів, ходить в походи. Галина Миколаївна добрий і цікавий чоловік. Нам подобається з нею спілкуватися. Вона за нас дуже переживає і віддає нам всю душу. У нас багато й інших вчителів. Всі вони дуже розумні і хороші люди. Вони намагаються віддати нам свої знання і підготувати нас до дорослого життя. Але ми поки ще діти і нам іноді більше хочеться пограти і похуліганити, ніж вчитися. Ми не завжди розуміємо, що вчителі намагаються для нас. Ми іноді їх розбудовуємо і навіть ображаємо. Кожен вчитель вимагає щось своє. Один, щоб не крутилися, інший, щоб не базікали і ще багато всього. Всі уроки дуже цікаві. На кожному з них дізнаєшся щось нове і пізнавальне. Коли вивчаєш нову тему, навіть не помічаєш, як пролетів урок.  У школі у мене багато друзів. Раз у раз з усіма вітаюся. Моя найкраща шкільна подруга - Катя Казакова. Ми з Катею давно дружимо. Дружба у нас міцна. Якщо сваримося, то на день. На наступний день ми обов'язково миримося. Це тому, що ми міцно дружимо, і тому, що нас пов'язує школа. А подружилися ми саме в школі. Якщо б не школа, я б ніколи, напевно, з нею не дружила. Коли я пішла в 5-й клас, відбулися великі зміни але порівняно з початковою школою. Тепер потрібно дивитися щодня розклад, так як воно змінюється. А найголовніше - ми в різних кабінетах. Іноді від цього так втомлюєшся! Але мені дуже подобається бути ученицею. Я намагаюся вчитися якнайкраще, щоб не засмучувати батьків, та й самій мені це знадобиться. Знання потрібні скрізь і завжди, адже у мене попереду ще ціле життя. Батьки мені завжди кажуть, що, якщо хочеш чогось досягти в житті, потрібно починати працювати з дитинства. А навчання зараз - це мій головний працю. Вчитися мені дуже подобається. Я взагалі цікава. Мені все цікаво. Адже стільки всього відбувається на світі, хочеться все дізнатися. Я люблю брати участь у різних конкурсах і вікторинах. У нас в школі дуже весело і цікаво. Бувають спортивні змагання та святкові вечори. Все це ми будемо згадувати, коли закінчимо школу. Коли ми вчимося, то з нетерпінням чекаємо змін і канікул, особливо літніх. Влітку добре і привільно відпочивати, але пройде місяць інший і починаємо сумувати за нашій школі і друзям.   Шкільні роки чудові.  З дружбою, з книгою, з піснею,  Як вони швидко летять ...

Підійде таке ??
Образи головних героїв повісті В. Нестайка "Тореадори з Васюківки" 
      Нещодавно на уроках української літератури ми познайомилися з уривками пригодницько-гумористичної повісті Всеволода Нестайка "Тореадори з Васюківки". Це надзвичайно цікава історія. Мене настільки захопили події, описані автором, що я пішов до бібліотеки, взяв книгу про пригоди "тореадорів" і залюбки прочитав її від першої до останньої сторінки. 
      Головні персонажі повісті - Ява Рень і Павлуша Завгородній - звичайні школярі-підлітки, що мешкають у селищі Васюківка, бешкетники, фантазери та "зривщики дисципліни". 
      Звідки таке незвичне ім'я - Ява? То він сам себе так назвав, коли йому було лише півтора роки. Чи то воно, пискля мале, хотіло сказати: "Я - Ваня", а вийшло "Ява"..., але причепилося оте "Ява" до нього, як реп'ях до собачого хвоста. У Івана руде скуйовджене волосся, а обличчя хлопця рясно вкрите веснянками. Ява Рень - енергійний і відчайдушний хлопець. Зазвичай саме він є ініціатором різноманітних вигадок: то метро під Васюківкою прокласти, то влаштувати бій биків, то організувати шкільний театр. Але хлопець здатний не тільки на бешкет: коли сталася прикра подія з переекзаменовкою, то він влітку сумлінно готувався до перескладання екзамену з української мови на "безлюдному" острові, дібравши собі ім'я "Робінзон Кукурузо". 
      Павлуша Завгородній - кращий друг Яви. Це більш врівноважений і спокійний хлопець. Він захоплюється малюванням і мріє стати льотчиком, але не менше за Яву полюбляє різноманітні пригоди й таємниці. 
      Васюківські "тореадори" завжди мають благородні наміри, але через брак досвіду і знань, на жаль, іноді потрапляють у прикрі ситуації. Нерозлучні друзі, обмірковуючи вчинки, вміють усвідомити помилки й намагаються їх не повторювати, хоча відразу ж вигадують і здійснюють нову "авантюру". Тому читачі з цікавістю довідуються про пошуки незнайомця з тринадцятої квартири, зйомки в кіно, про до хлопців під час рятування рідного села від стихійного лиха, про викриття двох місцевих "шпигунів". 
      Мені зрозумілі бажання і наміри Яви і Павлуші, адже вони мої ровесники. Думаю, головне, про що хоче сказати нам автор: дружба - велика сила; важливо мати поруч вірного і відданого товариша, який піде за тобою в огонь і у воду, не зрадить, завжди до в скрутній ситуації. Попереду в мене знайомство з багатьма літературними творами відомих письменників. Але я впевнений: "Тореадори з Васюківки" В. Нестайка - одна з найкращих книжок, тому я усім раджу прочитати її.