Напишіть листа Митькові та Сергієві. Розкажіть про себе , свої справи , поцікавтеся їхніми. ( 10 речень)

відповідь:

життєвий вибiр людини - це здатнiсть вибирати собi долю мiж рiзними обставинами i пропозицiями, якi дає нам життя. у однакових ситуацiях рiзнi люди чинять по-рiзному. одному здається, що правильнiше вчинити так, iнша людина вважає iнакше. всi ми люди, але маємо рiзнi думки. чому це так? спробуємо розiбратися в цьому складному питаннi, використавши iсторичну повiсть iвана франка "захар беркут".

цей твiр має чотирьох головних героïв: захар беркут - голова громади на тухольщинi, максим беркут - його син, тугар вовк - боярин, мирослава - його донька. всi цi люди в повiстi змушенi робити свiй власний вибiр. детально зупинимося на кожному i спробуємо з'ясувати, що примушує людей чинити так, а не iнакше.

захар беркут - лiтня людина, формальний лiдер громади не лише у своєму селi, а й користується авторитетом на всiй тухольщинi. вiн є найстарiшим членом громади, вихований як незалежна вiд князя i його особа. всi його справи - лише на користь громади. вже з дитинства засвоïв iдею чесностi i справедливостi. обрав цiлковите служiння людям свого села i вже не здатен зробити iншого вибору. а така можливiсть була: двiчi монголо-татари пропонували йому обмiняти життя свого сина на порятунок селища. але захар приймав рiшення з позицiï не власноï користi, а з позицiï вiрностi обов'язкам. якщо вiн пообiцяв в оборонi тухольшини, то вiн буде тримати своє слово, незважаючи на залежнiсть життя сина вiд батькового рiшення. тобто життєвий вибiр цiєï людини цiлком залежить вiд традицiй i правил поведiнки того суспiльства, де його виховано.

максим беркут дуже схожий на свого батька. вiн успадкував усi його риси: смiливий, чесний, справедливий, незалежний. певною мiрою також зразкова людина серед громади. i в його життi також був момент вибору. максим опинився у полонi монголо-татар, i тi запропонували йому стати на зрадницький шлях: бути провiдником у своïй мiсцевостi, а за це в нагороду отримати своє життя. проте полонений вiдмовився, бо розумiв, що через цей вчинок постраждає багато iншого люду. вiн вважав, що його життя не варте життя iнших людей, яких пiн обiцяв захищати. пояснюючи життєвий вибiр даного героя, вiдзначимо, що вiн, як i його батько, був вихований у вiльному незалежному дусi. тобто головну роль у життєвому виборi людини грає виховання.

тугар вовк - боярин князя данила. брав участь у битвi на рiчцi калка, яка закiнчилася цiлковитою перемогою монголiв. але боярин якимось чином уникнув смертi, i по тому пiшли чутки, що вiн запродався монгольському хановi. припущення справдилися. хоча боярина можна зрозумiти: перед обличчям смертi вiн змушений був перейти на бiк монголiв. але коли потiм вiн отримав дiлковиту волю, то все одно чинив своï чорнi справи. спробуємо знайти пояснення такому вибору. тугар вовк бачив реальнi сили загарбникiв i чудово розумiв, що бiльшiсть князiв не готовi вiдбивати напад. княжа верхiвка була зайнята мiжусобними вiйнами i частенько використовували монголiв у боротьбi зi своïм суперником. тепер ми можемо зрозумiти вибiр боярина, адже зрада вiтчизнi була не новою справою, i тугар вовк знав багато прикладiв подiбних злочинiв.

мирослава - дочка боярина. проте вона зробила свiй вибiр, незважаючи на приклад i прохання батька. вона перестала поважати його за зраду вiтчизнi. мирослава смiливо стала на захист тухольщини, показавши себе кмiтливим тактиком i винахiдницею. але чим обумовлювався ïï життєвий вибiр? коханням. мiж нею i максимом спалахнуло те велике i палке почуття, про яке написано багато пiсень i поезiй. що за вибiр зробила б дочка боярина, якби не високе почуття до звичайноï людини - максима беркута? у цiй ситуацiï на життєвий вибiр вплинула любов. пiдбиваючи пiдсумки вище сказаному, маємо: в трьох з чотирьох випадкiв життєвий вибiр обумовлюється вихованням i традицiями оточуючого суспiльства. i натомiсть лише одного разу вибiр майбутнього життя залежав вiд кохання.

пояснення:

Мико́ла Олексі́йович Лука́ш (19 грудня 1919, Кролевець — 29 серпня 1988, Київ) — український перекладач, мовознавець і поліглот.

Миколі Лукашу, першому в Україні, вдалося перекласти «Фауста». За його переклад українською мовою бралися Іван Франко, Михайло Старицький, Дмитро Загул, але подужати всю поему Ґете ніхто не зміг — далі першої частини жоден із них не просунувся. Микола Лукаш працював над ним 18 років. А «Бал в опері» Юліана Тувіма, поему, що сатирично зобразила польське суспільство, взагалі вважали за твір, який годі перекласти, а Лукашу й це вдалося!

У другому томі мемуарів «Наш Лукаш» Дмитро Павличко згадує:

У ті роки Лукашевого «Фауста» читала вся інтелектуальна Україна. Тувім українською мовою звучав краще, ніж в оригіналі. Лукаш використав таке несподіване лексичне багатство нашої мови, так гнучко та слухняно йшла за його рукою могутня плеяда тувімівських метафор, така іронія виблискувала з кожного речення перекладу, що я був зачарований тим усім. Лукашева мова — як небеса, побачені в телескоп. Міріади слів, які год гати простим оком, виступають у його мові зі своїм глибинним світлом.

Крім того, М. Лукаш переклав українською мовою «Мадам Боварі» Флобера, лірику Шіллера, «Декамерон» Бокаччо та багато іншого.

Загалом Микола Лукаш знав 20 мов, з яких вільно перекладав, і був одним з небагатьох перекладачів, які працювали з оригінальним текстом, а не з проміжним перекладом

російськоб

цікавий факт :

Перекладач Микола Лукаш підібрав 286 синонімів до слова "повія"