Аналіз"з дитинства хліб" ось текст: тіні розбіглися від хати, мов кури, ми снідати сідаємо за стіл, я дивлюся на материні руки, руки, що крають хліб. усім за столом випало з хлібини по скибці, мені ж випала з хлібини пшенична нива та як я на тій ниві малий лежу. я упав, я втопився у хвилях ниви: високо в небі стояло колосся, плавали угорі рибинками птахи, пропливали наді мною човнами хмарки, колеса на гарбах рипіли крізь воду далеко. я тихо лежу, не злякати б комбайна, що перепелом сидів на гнізді у тих а мати пестила лагідно колосся, зерно у долонях пересипала, куркою на землі по зерняткові, остюком вишивала на полотняних кружечках моїх очей золоті руки, руки, що сьогодні крають хліб.

Серед багатьох творів Михайла Стельмаха окремо стоять дві повісті — "Гуси-лебеді летять", "Щедрий вечір". Автобіографічні за своїм змістом, вони передають ту атмосферу, в якій зростав і формувався маленький Михайлик, розкривають таємниці його дитячих переживань і мрій.

Ми бачимо героя у звичайних щоденних клопотах сільської людини: він пасе конячину, збирає гриби, ягоди, допомагає батькам по господарству. Але життя його не можна назвати сірим і буденним. У світі дитинства хлопчика неначе злились в одне два начала: казкове і реальне. Так і зростає він серед чудової загадкової природи, вірячи й не вірячи в таємницю жарптиці, виглядаючи по садках і левадах літо, яке залишає по собі то розквітлі суниці, то стиглі вишні. Михайлик — непосидючий, бешкетливий, і, разом з тим, доброзичливий і чуйний. Є в Михайлика і ще одна риса, яка виділяє його з-поміж інших дітей : "слабість" або "дурість", за словами односельців невситима — жага до читання. Михайлик читає все підряд, що не встигли докурити в "селі". Заради можливості читати він терпить багато прикростей: і нарікання матері, і глузування інших дітей. Але той потяг до знань не залишився марним: Михайлик із задоволенням і успіхом учиться в школі. Вражає розповідь його про батькову кирею. В ній носив його батько до школи взимку, коли Михайлик не мав взуття, "я мало не заплакав і з жалю, і з тієї радості, що батько не дасть мені покинути науку".

Із вдячністю згадує Михайло Панасович про всю свою сім'ю. Неосвічені, бідні люди мали красиві шляхетні душі. "Мати перша в світі навчила мене любити роси, легенький ранковий туман", "вона першою показала, як плаче од радості дерево, коли надходить весна". З особливою теплотою говорить Стельмах і про свої діда й бабу. "Жодна крихітка житейського бруду не виповзла з двору моїх дідів, недобре слово з їхніх вуст не торкнулась жодної людини".

Объяснение:

Дивись сама я брала з інтернету собі

ответ:. 1.Поведінка Федька на вулиці. 2. Покарання за вчинки. 3. Повчання батька. 4. Затишок у Толиному будинку. 5. Поведінка хлопців під час дощу. 6. Федько знову буде покараний. 7. Герой інформує хлопців про льодохід. 8. Опис льодоходу. 9. Обговорення хлопцями повідомлення Федька. 10. Суперечка між Толею і Федьком. 11. Переправа Федька через річку. 12. Бажання Толі повторити вчинок Федька. 13. До Федька Толі. 14. Герой у воді. 15. Прихід батьків героїв. 16. Розмова батьків Толі з Федьком про вчинок їх сина. 17. Останнє покарання Федька — трагедія. 18. Похорон халамидника. 19. Бездушність Толі та його брехливість.

Объяснение:такий підійде?:)