Написати план до кожного розділу Твір:товариство боягузів або засіб від переляку ( до 1, 2 розділу ) ів​

“Без дружби життя неповноцінне” – так нам кажуть люди. А чи справді без дружби життя не повноцінне

Так, життя без дружби справді неповноцінне. Без дружби людина щасливо не проживе, тому що друзі, з якими ти товаришуєш, відігрють велику роль у житті. Вони тебе підтримують, до Про дружбу складено дуже багато повістей, віршів, оповідань та інше. Хороший приклад показує Ніна Бічуя у своїй повісті “Шпага Славка Беркути”.

Головні герої цієї повісті – Славко Беркута та Юлько Ващук. Раніше Славко та Юлько дружили, але щось пішло не так, і це призвело до конфлікту. Далі був двобій між хлопцями під час тренерування фехтувальників. Тоді Беркута не думав, що його друг ніколи не займався фехтуванням, він думав, як довести йому, що не все дається легко в житті. Згодом шпага Славка зламалася, ненароком заціпивши коліно Юлька, і Юлько потрапив в лікарню. Ващук після цього всього підмовив місцевих покидьків побити колишнього друга, але план провалився. Опинившись в поліції, “друг” назвався Славковим іменем. Також раніше Беркуту звинувачували в одному злочині, якого він абсолютно не коїв. Хлопця у тяжкі часи підтримували та розуміли однокласники, Лілі Теслюк, батьки та тренер. Закінчилося все це тим, що Беркута виграв шкільний суд та з нього всі звинувачення були скасовані.

Ось ця повість нам довела, що підтримка друзів дуже важлива у нашому житті.

Объяснение:

Так i нi.

Повість Вольтера «Простак» закінчилась сумно. Однак Гордон, який до самісінької смерті приятелював з Простаком, стверджував: «Нещастя інколи йде на добре».. . а скільки ще чесних людей на світі можуть сказати: «У нещасті немає нічого доброго! »

Але у «Простакові» стан речей не зображений фатально безвихідним. За Вольтером, позитивний приклад поруч, за ла-Маншем, — у англії, яку так любить Простак.

Для того, щоб пояснити обидві точки зору, ми сьогодні пригадаємо трагічну долю мадемуазель де Сент-ів і гуронця, а також спробуємо зрозуміти сутність полеміки гуронця і Гордона в Бастилії.Перебування Простака в Парижі починається з в’язниці. і не вилізти б йому звідти довіку, якби не.. .

Утім, попередньо треба ще раз відзначити художню майстерність автора. У повісті є «дзеркальна» , перехресна ситуація: гуронець їде до Парижа передусім для того, щоб визволити з монастиря панну Сент-ів, а в результаті вона визволяє його.

Щоб визволити коханого, Сент-ів була вимушена зрадити його. Отже, для того щоб стосовно однієї людини здійснився акт справедливості (щоб Простака звільнили) , треба, щоб стосовно іншої людини здійснився акт несправедливості (панна Сент-ів змушена віддатися вельможі Сен-Пуанжу) . Такий стан справ називається беззаконням.

У Парижі панна де Сент-ів попросила єзуїта влаштувати її до «якоїсь доброї побожниці, яка уберегла б її від спокуси» . Яка їдка іронія Вольтера!

«Побожниця» , жінка, не менш поблажлива, чим єзуїт, висловлювалася ще ясніше:

«Леле, — казала вона, — рідко справи йдуть інакше в цьому дворі, такому ґречному, такому галантному, такому вславленому: найменші й найзвичайніші посади дають часто лише за таку ціну, якої вимагають од вас. Слухайте, ви викликали в мені довіру й приязнь: признаюся вам, що коли б я була така вперта, як ви, мій чоловік не посідав би тої невеличкої посади, з якої живе; він знає це й зовсім не сердиться.. . <...> Ваше становище набагато краще: мова йде про те, щоб повернути вашого чоловіка на світ божий і одружитися з ним; це святий обов’язок, і ви повинні його виконати. <...> Що за лабіринт неправди! Що за країна! »

Що стосується Простака, він «з’явився в Парижі й у війську під іншим іменем» , і в цьому разі зникнення імені можна тлумачити як зникнення тієї людини, яка його носила. Отримавши посаду, яка давала йому засоби для існування, він перестав бути самим собою.

Мабуть, саме через ці реалії французького життя тієї доби «Простака» , на відміну від інших філософських повістей Вольтера, відносять до просвітницького реалізму.