У чому полягає творчий подвиг І. Котляревського

В одній із своїх статей російський історик Михайло Погодін зробив спробу довести, що українського народу, української мови ніколи не було, немає і бути не може. Саме Котляревський спростував це твердження, видавши в 1798р. першу частину «Енеїди».

Павлусь — головний герой оповідання о. стороженка. його образ доводить нам, що сите життя і неробство не робить людину по-справжньому щасливою. щастя не може бути в житті людини, яка живе лише для себе і не зігріває своїм душевним теплом інших, яка безглуздо і безцільно проживає свій вік. павлусь, єдиний син у родині, ріс зманіженим, залюбленим матір’ю. узимку й восени вона не випускала його з хати, шоб не замерз, навесні і влітку — шоб сонце не напекло голову. бачачи, шо син нічого не вміє робити, батько журився: «що з ним станеться, як ми помремо? » мати мала рацію, коли говорила: «як бог милосердний пошле йому шастя, то без нас житиме ше лучче, як теперечки». після смерті батьків за павлусем наглядали наймит і наймичка. і хоча він уже й парубком став, а все чекав, коли хтось за нього зробить. «павлусь за весь день і пари з рота не пустить; хоч би часом чого і схотів, вже не попросить: якось йому і слово важко вимовити». джерело: довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

Максим: «Але мій батько досвідний чоловік і радо служить громаді. Як він говорить на раді громадській, так не зуміє ніхто в цілій верховині. Громада слухає батькової ради, але власті батько мій не має і не жадає її». • «...Се був сивий, як голуб, звиш 90-літній старець, найстарший віком у цілій тухольській громаді. Батько вісьмох синів, із яких три сиділи вже разом із ним між старцями... Високий ростом, поважний поставою, строгий лицем, багатий досвідом життя й знанням людей та обставин, З. Беркут був прав