Прочитайте уривок і виконайте завдання до нього. 1. Тоневілбувуярмі, звичайнийгоспо​дарськийвіл, якогопашайспочинок могли зробити щасливими: ярмо було накладене на шию дикому ..., загнаному, знесиленому, але овіяно​му ще степовим вітром, із ще не втраченим смаком волі, широких в. Він ішов у ярмі, скорившись силі, хоч часом із гніву очі йому наливалися кров'ю, і тоді він хвицав ногами і наставляв роги. 1. 2. 3. 4. 5. 6. Автор і назва твору, з якого взято уривок Замість пропуску в першому реченні має бути слово Літературний рід, до якого належить твір; жанр його Композиційний елемент, з якого взято уривок Тема твору Основна проблема твору

1. Раса-Исторически сложившаяся группа человечества, объединённая общностью происхождения и общностью наследственных физических признаков
2.Расизм-Исходящая из антинаучного утверждения о неравноценности рас реакционная теория о якобы исторической необходимости господства
3. Метисация-физическое смешение разных популяций людей, принадлежащих как к близким, так и к разным, особенно удалённым друг от друга этносам и расам.
4. Дискриминация—негативное или предвзятое отношение к человеку, или лишение его определённых прав на основании наличия какого-то признака.
5. Этнос-Исторически сложившаяся общность людей
6. Не Знаю

Ой високо сонечко зиходить, А низенько заходить, Ой наш пан, і наш пан отаман Та й по риночку ходить, Своїм хлопцям, а бравим молодцям Словесно і каже: «Гей, ой ви, хлопці, ви, добрі молодці, Та вставайте, вози мажте!» Гей, хлопці встали, вози підмазали, Нові ярма понаривали, Гей, нові ярма понаривали, Сірих воливпозапрягали. Вози риплять, а ярма бряцають, Сірі воли ремиґають, За ними йдуть молоді чумаки, Кнутиками махають Ой як узяли наші чумаченьки З-під буерака виходити, Ой як і взяли ворожі здобишнички Частому до нас доездить; Ой виїхало ворожих здобишничкив Сорок коней ще й чотири, Ой як стали вони свідомо возів, — І а всі вози запинили: «Ой ви, чумаки, всі ви яретичи, Багацько грошей є у вас?» «Гей, чи є у нас гроші, здобишнички, Сорок тисяч ще й чотири!» «Ой ви, чумаки, всі ви яретичи, Який у вас і отаман?» Ой як зійшлося наше суспільство І докупи головами, Як пощитали, зараз і сказали: «Гавриленко — наш отаман!» Ой як вискочив ворожий здобишничок Та й на коня вороного, Ой як ударив срібним списом у груди — Аж йому спис зогнувся: Ой Гавриленко варто, не заступився — Обернувся, посміхнувся... «Ой що ж ми будемо, наше суспільство, Що ж тепер будемо робити, Ой що багато ворожих здобишничкив З цього світу і губити?! Ой піднімайте, хлопці, вийя вгору, Таганами пидоприте, Ой беріть з возів, беріть шнуровання Ще й ватажку почепите!» Гей, ось же тобі, превражеский ватажку, Та й на світі не жити: Ой оце ж тобі, превражеский ватажку, Нас десяти не побити!