20 ! у рядках: незнана красуня на кручі сидить у самоті, упали на шати блискучі коси її золоті, - наведено портрет героїні вірша: а) «не знаю, що стало зо мною…»; б) «мій дух як ніч…»; в) «коли розлучаються двоє…»; г) «хотів би жити знов у горах…»

Я перегорнула останню сторінку оповідання відомого письменника-фантаста Г. Веллса «Чарівна крамниця» і наче вступила в інший світ — буденний, звичайний і не такий цікавий. Упродовж години мене охоплювало чисте, радісне, дивовижне почуття: я потрапила у чарівну поетичну казку, від якої мені зовсім не хотілося відриватися. Адже мій світ такий не схожий на той, чарівний, казковий, у якому живе герой оповідання, маленький Джип.

Там все цікавить, чарує, вабить: чародій-продавець, який дістає з-за вуха й з рота кришталеві кульки, порцелянова рука з колодою чарівних карт, такий самий незвичайний капелюх і чарівні дзеркала. А які чудові іграшки! Лялька, що плаче, як жива: «Яйце є — яйця нема», коник-гойдалка, стійкі олов’яні солдатики, чарівні поїзди, що рухалися без пари й пружини. Це неповторний світ дитинства, світ незабутньої чарівної казки, у яку веде нас письменник.

Герберт Веллс якось зазначив: «Має право називатися справжнім письменником лише той, хто може навчити чого-небудь своїх сучасників, хто краще бачить навколо і більше бачить попереду. Я завжди згоден думати, що я усе-таки такий».

Письменник має рацію. Своїм прекрасним оповіданням «Чарівна крамниця» він вчить нас бути людяними, безпосередніми, любити й шанувати людей, бачити й розуміти прекрасне в людях і навколишньому світі. Нарешті, вірити в диво, мріяти, сподіватися, що світ стане добрішим, досконалішим, прекраснішим, гуманнішим!

І хоч світ дитинства дуже швидкоплинний, проте він стає нам духовною опорою у подальшому житті. Я переконалася в цьому, читаючи оповідання «Чарівна крамниця».

Перегорнуто останню сторінку. Закрито книжку. Але на цьому не закінчується моє знайомство з письменником.

Світ фантастики, пригод я ще буду відкривати для себе в багатьох його чудових творах. Зустріч з моїм улюбленим письменником — для мене завжди радість і свято.



Объяснение:

Тема: поетична розповідь ліричного героя про вимріяне гармонійне життя людини серед чудової природи.

Головна думка: замилування гармонійним життям щасливих людей серед чудової природи.

Художні засоби:

Уособлення: качечка розмовляє з дітками своїми.

Метафора: «вода ставом стала».

Зменшувані суфікси (пестливі слова): качаточка, качечка.

Повтори (рефрен): «Тече вода …».

Повтори: «Тече вода край городу, вода ставом стала. Прийшло дівча воду брати…».

Повтори (тавтологія): «Прийшло дівча воду брати, брало… ».

Кількість строф: дві.

Рими: горою – осокою, ними – своїми, стала – заспівало, погуляти – звати.