Характеристика яви з твору тереадори з васюківки

Ява - трішки брехливий, непосидючий, нетерплячий хлопчик. він ніколи не перестарається, робить все швидко, незважаючи наякість робленого.ява: нестримний,веселий,гомінкий.все сприймає близько до серця,непідкупний,природженний детектив. павлуша має майже такі ж самі риси, як у яви. ці непосидючи друзяки схожі між собою. а може, саме з-за цього вони й найкращі друзі.

Поема Миколи Вороного "Євшан-зілля" розповідає про ту частину історії України, що стосується княжої доби. Описана в ній доля юнака-половця, який потрапив у полон і забув свою Батьківщину. Така біда, як полон, неволя, необхідність жити в чужому краї, не обходила українців. У воєнних походах потрапляли вони у полон до ворога. Під час набігів на Київську Русь поневолювали наш народ кримські татари, турки, інші вороги, плюндрували землю, забирали в рабство жінок, дітей. Вирісши на чужині, діти нерідко забували про свою Батьківщину. А дехто з юнаків навіть ставав воїном у чужинському війську.

Хоч ідеться в поемі про події далекого часу, вона перегукується також із сучасністю. Не тільки в період існування Київської Русі українці змушені були розлучатися зі своєю Батьківщиною.

Наша земля часто переживала важкі часи, коли багатьом людям доводилося шукати кращої долі по чужих далеких краях. Народне прислів'я недаремно каже: "Нашого цвіту по всьому світу". Чимало українців мешкає тепер у Росії, Сполучених Штатах Америки, Канаді, країнах Європи...

Кожний з нас є невід’ємною частиною природи. Нам подобатися гати за першою капеллю, що передвіщає початок весни за першим снігом, що перетворює місто в білу казку за осіннім листопадом, що встеляє землю золотим килимом. Однак всі частіше ми забуваємо, що вся ця краса дуже залежить від нас, від того як ми до

неї ставимося. Адже всього цього не буде, якщо люди не перестануть перетворювати нашу планету в більший сміттєвий смітник

Так, ми чекаємо весни, але адже навесні тане сніг, виставляючи напоказ все те, що люди кидали в нього, думаючи, що це не страшно, цього ніхто не побачить. Але ми бачимо. Це бачать всі, коли сніг уже зійшов, а перша зелень не в змозі сховати все це сміття.

Ми повинні ставитися до навколишньої природи, тому що ставимося до власного будинку. Адже в будинку ми не кидаємо непотрібні речі.

Важливо берегти природу, адже ми передамо цей мир нашим дітям, які повинні побачити його таким, яким бачимо його

ми. Для них мир повинен бути чистим. У ньому не повинне бути сміттєвих пакетів, що валяються уздовж доріг.

Вони не повинні бачити пивних пляшок, що коштують на кожному куті. Наші діти повинні вчитися в нас зберігати цей мир, переймаючи в нас корисну звичку – не смітити. Якщо вони цьому навчатися, то у свою чергу постараються передати вже їхнім дітям той мир, що їм показали ми.

З повагою потрібно ставитися не тільки до міської природи, але й до лісів. Відправляючись на відпочинок у сусідній ліс, ми навряд чи зрадіємо, побачивши там замість чудесних квітів жахливі пластикові пляшки, викинуті недбайливими туристами. Тим більше пластик, як всім відомо, залишається в землі довгі роки й не гниє. Ліси повинні радувати нас могутніми деревами, благоухающими рослинами, чистою водою дзюркотливих струмків, а не засмучувати горами сміття, залишеного там людьми.

Давайте берегти природу, адже вона так від нас залежить!

Объяснение: