Іть cенкан софійки та вадима із твору русалонька із 7-в

Софійка
Добра,щира
Переймається, допомагає,подорожує
Допомагаючи Вадиму, подивилась у своє майбутнє

Вони різні за характером, але їх об'єднує любов до краси, прагнення до гармонії, фізичної та духовної досконалості.

Художній аналіз їхніх думок та почуттів становить основний зміст твору. Героїні твору ─ сильні, вольові, самодостатні, горді та незалежні жінки, що прагнуть утвердитися в чоловічому світі. Вони не бояться лишитися незаміжніми, адже шукають щастя насамперед у собі. Мистецтво задовольняє їх запити.

Софія — глибока й тонка поетична натура, з добре розвиненим чуттям краси. Але життя приносить їй лише горе й страждання.

Ганна, художниця, за поглядами наймодерніша. Її мета — удосконалення художньої майстерності в Римі, заради чого вона ладна піти на будь-які компроміси. Дівчина відкидає можливість щирого кохання між чоловіком і жінкою й готова побратися з будь-ким, хто створить для неї умови для творчості.

Марта — головна героїня, оповідачка, крізь  сприйняття якої письменниця зображує події. Вона суттєво відрізняється від своїх подруг традиційними поглядами на життя.

А що ж таке добрі справи? Мені здається, це хороші вчинки, які люди роблять щодня і не заради слави, а від чистого серця, для того, щоб оточуючим стало краще, комфортніше. Потрібно тільки захотіти, і добрі справи можна робити щодня.

Великих добрих справ в своєму житті я ще не встигла скоїти. Але ті, які я роблю щодня, роблю від душі. Поступаюся місцем старшим у автобусі, допомагаю хворий сусідки, ділюся з подружками смачними цукерками, з товаришем по парті — олівцями, зошитом, якщо він забув їх вдома, у всьому слухаю батьків і вчителів — це маленькі, але добрі справи.

Для мене добру справу — це намагатися до моїй бабусі. Вона в мене найкраща, майже всі канікули я проводжу в селі. Влітку допомагаю на городі, прибираю вдома, поливаю квіти. І, зізнаюся, дуже приємно, коли бабуся посміхається і підхвалює мене. Разом з бабусею взимку робимо годівнички для пташок, розкладаємо сіно для зайців. У бабусі живе вдома кішка Ася, яку принесли знайомі, підібравши взимку в під’їзді ще маленьким-маленьким кошеням. А моя бабуля — дуже добра, вона залишила кошеня у себе, а тепер з ніжністю піклується про нього.

Я й сама дуже люблю тварин. Часто приношу що-небудь поїсти бездомним кішкам і радію, коли вони з вдячністю мурличут мені вслід. Як шкода, що не можна до м усім, муркоче і Скуляни, сумували і страждаючим! Так і хочеться крикнути людям навколо: «Озирніться! Не проходьте мимо чужої біди! »

Кілька разів на рік наша гімназія проводить акцію «Діти — дітям». Ця акція полягає в тому, що ми даруємо дітям-сиротам шкільне приладдя, а на Новий рік — іграшки та теплі речі. Тим самим наша сім’я і багато інших сім’ї віддає частинку своєї душі дітям, яким так не вистачає батьківської любові. На день Перемоги ми всім класом вітаємо ветеранів, тих героїв, які врятували наше майбутнє і підтримуємо з ними зв’язок протягом року: дзвонимо, справляємося про здоров’я, завжди готові до

Із задоволенням беремо участь у концертах для літніх людей нашого мікрорайону. Адже так приємно відчути турботу і підтримку ближнього, повеселитися разом.

Добра справа — це ще й усмішка, добре слово, сказане комусь, знайомому і незнайомому. У нашому класі часто проходить гра «Таємний друг». Кожен отримує листочок з ім’ям однокласника і протягом тижня намагається бути чуйним, уважним, допомагати в усьому цій людині, бути справжнім другом, не афішуючи себе. Перемагає той, хто більше зробить хороших справ, подарує більше теплих ласкавих слів, кого назвуть «таємним другом». У перший раз мені дістався листочок з прізвищем хлопчика, з яким я майже не спілкувалася. З чого ж почати ставати «таємним другом»? Тоді я просто посміхнулася і сказала, які гарні в нього очі. Потім уважніше придивилася і з’ясувала, що він любить футбол, плавання та квіти. Я подарувала розмальовку з футболістами, а він мені приніс наклейки з квітами. Гра давно вже закінчилася, а наша дружба немає. У мене в класі багато вірних друзів, а з усіма однокласниками дуже хороші, добрі стосунки.

Стань добрішими сам, посміхнися першим, і тобі дадуть відповідь тим же.

Коли в класі хтось довго хворіє і не ходить до школи, ми всі разом пишемо велику послання з веселими малюнками та побажаннями швидкого одужання. Так приємно усвідомлювати увагу і підтримку навколо. Наш клас дружний і чуйний, кожен готовий прийти на виручку.

Добру справу, добре слово не чекає нагороди, але рано чи пізно добро повертається добром. Коли робиш добро, на душі стає дуже весело і добре.

Мама каже, що потрібно ставитися по відношенню до інших так, як ти б хотіла, щоб ставилися до тебе. Я теж думаю, що якщо робити людям щось хороше, то і їм захочеться надходити також. Так що потрібно поспішати робити добро, і воно обов’язково до нас повернеться!

«Якщо добрий ти — це добре,

А коли навпаки — погано »-

так співається у відомій пісеньці про кота Леопольда.

Поспішай творити добро і життя навколо стане світліше, добрішими і радісніше!