Розкажіть про першу зустріч сергія і митька з василем трошем.

Перша зустріч Сергія й Митька з Василем Трошем. 

"Перед нами шкірив зуби юнак років чотирнадцяти. притримуючи лівою рукою пошарпаний велосипед.

—   А яке чудове спорядження! — не вгавав він. — Які сачки! Стережіться. бідні метелики! А рюкзаки! Там. мабуть, харчів не на один місяць. Юні лівінгстони1. безперечно, збилися з путі, адже Африка б зовсім протилежному напрямку. Яке щастя для бегемотів і нільських крокодилів! Ви їх усіх переловили б... Я думав, це вам буде приємно познайомитися з майстром велосипедного спорту міжнародного класу Василем Трошем. Звичайно, у майбутньому.

—   Ну от. коли станеш майстром, ми з тобою й побалакаємо. — пообіцяв я йому. Мені кпини цього типа аж ніяк не сподобалися".

Перша зустріч справила враження, що Василь самовпевнений хлопець, любить насміхатися з менших.

Наше життя подібне до подорожі – шляху, який судилося зробити людині від народження і до останнього дня перед порогом вічності.Упродовж всього життя людина постійно ставить собі запитання: ” А в чому сенс життя? Для чого я живу”? І жоден з нас до кінця не може знайти відповідь на нього.
Сенс життя – тема така ж важлива, як і саме життя. Прагнення до пізнання сенсу властиве кожному з нас. Дійсно, у чому сенс життя? Чому ми такі, які є? Як дізнатися, чого робити не варто, як не помилитися? Останнім часом люди не часто замислюються над сенсом свого життя, вважаючи це даремним заняттям і марною тратою часу. Люди настільки зав’язнули в побуті, що прибрали зі свого життя саме головне – сенс і мету.У кожної людини свої цілі в житті. Для когось це просто купівля нових меблів або набору посуду, а комусь потрібна шикарна квартира і хороша машина… Інші зовсім вважають, що в житті немає і бути не може ніякого сенсу… Є і такі люди, що вважають, що ми живемо для того, щоб народити і виховати дітей, створити сім’ю… Але у будь-якому випадку в кожному з нас закладено залишити щось після себе. Скільки людей, стільки і думок!
На мою думку, сенс життя полягає в тому, щоб стати щасливим. Але додам маленьке уточнення: він полягає у пошуку. У пошуку самого себе в цьому величезному і незрозумілому світі, у пошуку прекрасного. Сенс життя – навчитися жити по-справжньому. Що це означає? Це значить навчитися бачити найпростіше, помічати зорі навіть у буденних калюжах на життєвих шляхах і перестати жити складними формулами та розрахунками, а повністю довіряти своєму серцю, своїй душі.

Не менее важную роль в жизни Петра сыграла его подруга Эвелина. Она была светлым пятном, той самой надеждой, которая Петру преодолеть своё горе и найти счастье. С детства они были вместе, общество и заботливое внимание девочки и поддерживало слепого. Их дружба много дала и Эвелине; как и Пётр, она почти не имела представления о жизни за пределами усадьбы. Встреча с братьями Ставрученко была и для неё встречей с незнакомым и большим миром, который был готов принять её. Молодые люди пытаются увлечь мечтами и ожиданиями, мечты опьяняют её, но в той жизни нет места Петру. Она понимает страдания и сомнения Петра и совершает "тихий подвиг любви": она первая говорит о своём чувстве Петру. Ради него она сразу и навсегда закрывает перед собой путь, так заманчиво обрисованный студентами. И писатель смог нас убедить, что это была не жертва, а проявление искренней и очень самоотверженной любви. 
    Я считаю, что Петруся нашёл своё счастье, он преодолел препятствия, трудности, встречавшиеся на его пути. Он поборол ту злобу, тот эгоизм, с которым, как он считал, живут все слепорождённые. Слепой музыкант проделал нелёгкий путь к счастью. Но это и есть жизнь, это и есть счастье. Нужно жить, несмотря ни на что, преодолевая трудности, идти к намеченной цели. Ведь жизнь состоит в постоянном стремлении, достижении и новом стремлении. Нужно побеждать тёмные стороны своей жизни, поэтому "приходится налегать на вёсла" и идти к свету, солнцу, счастью!