Будь ласка іть мені написати твір на тему лист улюбленому герою по повісті в.нестайка

Мій улюблений твір - це "Тореадори з Васюківки".Його написав великий український письменник Всеволод Нестайко.Цей лист я хочу написати моєму улюбленому герою - Яві Ренью .

Привіт, Ява!
Я дуже захоплювався (захоплювалась) тобою в творі "Тореадори з Васюківки".Мені сподобався твій образ винахідливістю і рішучістю!Можеш відповісти на декілька моїх запитань? Що ж, якщо так, то надішли мені відповіді в своєму листі! Перше запитання:Чи страшно тобі було, коли дідо хотів відлупцювати вас за метро під свинарником?Я дуже за вас хвилювався (хвилювалась)!Друге запитання:Чому ти захотів назвати себе "Кукурузо"? І третє, посліднє:Як ви познайомились з Павлушою? Якщо зможеш, пришли мені відповідь!
З повагою (ваша фамілія, ім'я і по батькові)

1)Софійка,

мама та тато Софійки,

молодший братик Ростик,

тітонька Сніжана та її наречений Валентин.

2)Однокласники Софійки: Вадим Кулаківський та Ірина Завадчук.

Сашко-колишній сусід Софійки.

3)Родина Кулаківських: Гордій (обманом відібрав маєток Данила Міщенка); його діти Фрол, Яків, Франя; син Якова Василь, який втік з війни і 40 років переховувався у погрібі; діти Якова Іванко та Катерина; Анатолій, дядя та батько Вадима Кулаківського.

4)Родина Міщенків.

Софійка, головна героїня твору, часто читає й перечитує відому казку про Русалоньку, яка вірно любила принца, врятувала йому життя, але так і не змогла стати для нього єдиною коханою. Дівчинка вимріяла для себе такий образ і бачила в особі однокласника Вадима Кулаківського прекрасного принца. Софійка відкрила, що стара шафа — це портал, який, міг перенести у минуле. Щоб позбавити рід Кулаківськіх від прокляття, дівчинка мандрує минулим, своїм втручанням змінює долі людей, які жили багато років тому, і сучасників.

Повість написана у 1970-1972 рр., і це дуже відчутно. Дія відбувається в школі для неповнолітніх правопорушників, та, коли автор починає розповідати читачу історії Василька Гаркавенка, Бугра, Гени чи того ж Порфира Кульбаки, виявляється, що вони такі ж, як і наші сучасні діти зі звичайнісіньких загальноосвітніх шкіл. Дитячі мрії, бажання мати маму й тата, дружба й зрада, любов і ненависть, працелюбство й лінощі - усе це оживає перед нами на сторінках книги. Головний герой увесь зітканий із протиріч: працелюбний і разом із тим лінивий, із загостреним до жорстокості почуттям справедливості до людей і безмежно закоханий у природу й звірів - загалом милий звичайний недолюблений хлопчик. Колоритні образи вчителів - не заскорузлих, не запліснявілих у своїх принципах, бо такі не принесуть користі в роботі зі зболілими душами своїх вихованців. Веселі і разом із тим сповнені болю, трохи наївні дитячі колишні пустощі, описані чудовою мовою.

Загалом твір мені сподобався)