Охарактеризуй образ сергія або митька (на вибір скористайся пам'яткою на с. 236 пам'ятка: послідовність характеристики літературного героя 1. назви, який це герой у системі образів — головний чи другорядний. 2. опиши його портрет. наголоси у відповіді, що насамперед підкреслено в портреті та як портрет характеризує героя. 3. назви риси характеру героя та вчинки, що відображають особливості його характеру. 4. прокоментуй, як про героя відгукуються інші персонажі. 5. зверни увагу, як героя характеризує автор. 6. зроби висновок, що можна сказати про героя після всебічного знайомства з ним.

“Таємничі пригоди Сергійка та Митька” План1.) Про Митька та Сергійка2.) Давайте розглянемо декілька випадків.3.) (Випадки).4.) Таємничість у пригодах.5.) Висновки. Митько та Сергійко - це двоє друзів, які перейшлив 6 клас. Мають багато спільних рис характеру: довірливі; боягузливі; дружні. Ще обидва не мали великої охоти до ботаніки та зоології.Давайте розглянемо декілька ввипадків, підтверджують їхні риси характеру.Чому хлопці були довірливими? Вони двоє повірили Васі, що у озері жило чудовисько, хоча це було далеко не так. Митько та Сергійко дуже дружні. Цей факт підтверджують декілька випадків. Перший - це коли Митько лізе у воду до чудовиська, а Сергій його зупинив, переживав за свого друга.Другий - це коли Митько заснув на сторожі, а Сергій накрив його ковдрою. Третій - це коли Митько читав про велетенських ящірок, а Сергійко засинав. Сергійкові наснився поганий сон через почуту розповідь. Ще у ві сні він зойкав, через що Митько і збудив Сергія. Митько запитав чи все нормально та заспокоював його. Чому хлопці були боягузами? Вони двоє були боягузами, бо боялися монстра. Їхні пригоди були таємничі через те, що вони досліджували водяного монстра який живе в озері.А перед тим вони дізналися про цього монстра від Васі, який сказав тримати це в секреті (вони дали клятву що не розкажуть це). Отже ми можемо зробити висновки. Сергій та Митько найкращі друзі, того і вних так багато спільних рис характеру. Як то кажуть: ‘‘З ким поведешся, у того й наберешся,,. А ще вони мали спільну пригоду, яка зблизила їхні відносини.

Цього літа я провів літні канікули максимально продуктивно і корисно. Я не просто цілими днями сидів за комп'ютером, телевізором, ходив просто на вулицю. Я допомагав своїм батькам по дому. Просив їх дати мені завдання і виконував його старанно.
В середині літа я провів літні канікули за містом у бабусі і дідуся. У них я всіляко намагався їм до по будинку, городу, господарству. Годував собаку, кота, курей. Намагався вести себе добре і не псувати дідуся з бабусею настрій. Вони мною були задоволені і намагалися мені у всьому догодити. Запитували, що мені купити і робили мені подарунки.
В кінці літа я провів літні канікули в таборі в лісі біля озера. Мені там дуже сподобалося. Свіже повітря, краса лісу, тепла вода озера. У таборі я познайомився і подружився з хлопчиками і дівчатками. В таборі було дуже цікаво, так як кожен день був наповнений безліччю подій. Вдень ми ходили на озеро, ліс, збирали гриби. Увечері ми дивилися мультфільми чи фільми, танцювали на дискотеках. Цього літа мені дуже сподобалося, як я провів літні канікули. Думаю, що навчальний рік буде цікавим, і я його теж постараюся провести корисно для себе і оточуючих мене людей.

Навіть при житті авторитет Шевченкового слова був високий не тільки завдяки його політичній вагомості, а ще й тому, що позбавлений права на власну історію і національну самосвідомість, український народ сприймав твори свого поета не лише як красне письменство, а й як фактор розвитку всього культурного життя в Україні.

Білоруський письменник М. Богданович у статті, написаній до сторіччя з дня народження поета, писав: "...Це письменник, якому судилася величезна роль стати символом культурної цінності цілого народу, уособленням усієї його духовної сутності". В одному з листів наприкінці життя (1859 р.) Т.Шевченко писав: "Я по плоті і духу син і рідний брат нашого безталанного народу...". І сам же він своєю творчістю вивів свій народ у число непересічних за таланом і талантом.

Тарас Шевченко − символ чесності, правди і безстрашності, великої любові до людини. Вся творчість великого Кобзаря зігріта гарячою любов’ю до Батьківщини, пройнята священною ненавистю до ворогів і гнобителів народу. Його думи, його пісні, його полум’яний гнів, його боротьба за світлу долю трудового люду були думами, піснями, гнівом і боротьбою мільйонів.

Поезію Шевченка люблять усі народи. Поет, який віддав усі свої сили боротьбі за визволення рідної України від соціального і національного гніту, виражав прагнення і сподівання всіх народів, всіх прогресивних людей світу.

Вже більше ста років пройшло як перестало битися благородне, мужнє серце геніального поета-революціонера Тараса Григоровича Шевченка. Але світлий образ великого Кобзаря − безсмертний, як і сам народ, що породив його. Вічно нетлінна творчість геніального сина України жива подихом життя, биттям гарячого людського серця. Безсмертна могутня сила його таланту, проникливість і глибина його думки, мужність і ніжність його лірики, гострота і пристрастність його слова, мужність і пісенність його віршів, самовіддана любов його до своєї Батьківщини, до свого народу.