хто знає, якісь цікаві факти про любов пономаренко, напишіть будь-ласка

Вона почала писати у десять років, і незабаром полтавська газета надрукувала збірку її поезій.

Лови були скінчені

На се Мирослава була приготована і, піднявши обіруч топір, одним замахом розрубала ним голову медведиці.

Впала опосочена звірюка і, метнувши собою кілька разів у боки, сконала.

Тим часом і Максим, продершися крізь навалені ломи, станув обік Мирослави.

Мирослава все ще стояла на місці, держачи руку гарного парубка в своїй руці і дивлячись у його хороше, сонцем опалене і здоровим рум'янцем осяяне, одверте, щире лице.

Але, коли Максим, трохи осмілившись, стиснув її ніжну, а так сильну руку, тоді Мирослава почула, як щось солодко защеміло її коло серця, як лице її загорілось стидливим рум'янцем — і вона спустила очі, а слово подяки, котре готове було вилетіти з її уст, так і завмерло на губах і розіллялось по лиці дивним чаром розгаряючого сердечного чуття.

—О, ні,—сказала сміючись Мирослава,—без отсього чесного молодця була б я тепер лежала так, як сеся звірюка, пошарпана й закровавлена!

Сонце доходило вже полудня і сипало гаряче, золотисте проміння на тухольські гори; розігріта живиця сильніше запахла в лісах; гордо і тільки десь-колись помахуючи розпластаними крилами, плавав яструб високо понад полонинами в лазуровім океані.

На дрючках несли тухольські парубки поперед ловцями три медведячі шкіри і в мішку двоє медведят, а на ношах із галуззя несли боярські слуги позаду товариства окровавленого, задубілого вже трупа нещасливого боярина, що погиб від медведячих лап.

Тоді, не зупиняючись ані на хвильку і не даючи ворогам часу до намислу, медвідь кинувся на одного з них, що саме стояв на його протоптаній стежці.

Объяснение:

Ось, не багато...замість епізодів(довго виписувати), -цитатна характеристика

Объяснение:

«Проживав поет нещасний,

Тільки мав талан до віршів,

Не позичений, а власний» -талановитий, має поетичний талант;

«На обличчі у поета

Не цвіла урода гожа,

Хоч не був він теж поганий» -не поганий на обличчя, красивий;

«От собі — людина божа!» -доброчесний;

«А поет йому: «Та й сам я

Не люблю з панами жарту... »

«Певне, всі ми в божій волі» -смішний, дотепний

«Чи він слухав шум діброви,

Чи пісні складав, не знаю! » -любить природу;

«Так, я вільний, маю бистрі

Вільні думи-чарівниці» -свободолюбний, правдивий;

«Сам я вільний і ніколи

Не зламав чужої волі!» -совісний;

«Можу я знайти й без плати

Для приятеля пораду». -щирий;