Твір на тему чи є місце героям дракона у сучасному суспільстві

Драконячі закони», на жаль, панують саме в князівстві Люботин, де, власне, й відбувається дія твору. За традицією, лицар повинен знищити дракона, тому князь скликає воїнів звідусіль, аби вони, зібравшись докупи, убили хижака. Найсміливіший же стане чоловіком прекрасної князівни Настуні. Побачивши, що дракон не має наміру битися, бо не хоче завдати комусь шкоди, підступний князь вигадує інший б досягти мети: він вирішує потоваришувати із драконом і змусити його чинити так, як цього хоче володар. Його наміри здійснюються. Грицько вважає князя своїм другом, заради якого він здатен на самопожертву. Дракон погоджується битися з лицарями й загинути від зброї воїна Лавріна, аби догодити князеві та «урятувати» майбутнє Люботина — своєї батьківщини.

Наставник і вчитель дракона, старий пустельник казав: «Життя володаря не варте й одного рядка поета». Але Грицько не зважає на ці слова й жертвує собою заради, як йому здавалося, друга — князя, заради князівни Настуні, у яку встиг закохатися.

Але вбивство дракона не приносить миру та спокою в князівство, а лише пробуджує лихі інстинкти... Це, врешті, розуміє й сам володар.

Читаючи повість, ми розуміємо, що проблеми, які порушив автор, є гостро актуальними в наш час. Адже «драконячі закони», на жаль, панують і в сьогоденні. Добрі, чесні, відверті, порядні люди часто потерпають від підступних «володарів життя». У сучасному важко виживати романтикам-поетам, яких долають зухвалі прагматики. А нових «князів» мало цікавлять митці, для них важливими є передусім влада та особистий престиж.

ля чого людині дано життя? Цікаве питання. З давніх часів люди замислювались над сенсом життя. Життя людині дають батьки. І, на мою думку, наш першочерговий обов’язок – не прожити його даремно. Але як це зробити? Відповідь на це питання криється у світі, в якому ми живемо. Від початку навколишній світ, середовище, яке оточує людину, не ідеальне. За історію людства людина зробила багато цікавих і корисних кроків, що формували не тільки її власну історію, а також її навколишнє середовище. Та, на жаль, людина зробила також і багато хибних кроків.

Яскравими зразками перших можуть стати, наприклад, розвиток наук, збагачення знань про природу і саму людину. Леонардо да Вінчі, брати Райт, Жак Ів Кусто. Перелік людей та їхніх досягнень, що принесли користь людству та нашій планеті, можна продовжувати до безмежності. Але, на жаль, не тільки піднесені мотиви часто керували видатними людьми. Загарбницькі війни, невміле використання власних досягнень, а також людська жадібність та егоїзм завдавали людству і планеті великої шкоди. Досі загоюють людство і планета рани, спричинені другою світовою війною. Рани від Чорнобильської катастрофи та нашумілої нещодавно катастрофи на Фокусимській АЕС загоюватимуться ще багато віків.

Великий русский поэт Александр Сергеевич Пушкин родился 6 июня (26 мая по ст.ст.) 1799 года в Москве, в Немецкой слободе. Отец, Сергей Львович, принадлежал к старинному дворянскому роду; мать, Надежда Осиповна, урожденная Ганнибал, была внучкой Абрама Петровича Ганнибала ‑ "арапа Петра Великого".

Воспитанием Пушкина, кроме французских гувернеров, занимались бабушка Мария Алексеевна, а также няня Арина Родионовна, передавшая своему воспитаннику любовь к народным сказкам. Основы русской и французской грамматики, арифметики, географии, истории и рисования будущий поэт постигал под руководством домашних учителей.

Еще в детстве Пушкин познакомился с русской поэзией от Ломоносова до Жуковского, с комедиями Мольера и Бомарше, сочинениями Вольтера и других просветителей XVIII века. Раннему развитию его литературных склонностей литературные вечера в доме Пушкиных, где собирались видные писатели.

РИА Новости https://ria.ru/spravka/20130606/941314088.html