50 ів! іть скласти гумореску таку щоб булов идно що складав сама не з интернету я провірю!

(на мачі по футболу)
-добрий день чи можу повісити свою куртку?
-ні у вас не має «петельки», ідіть пришивайте
-але я запізнююся на мач
-не запізнюєтесь, он вся команда сидить
- а шо вона там робить?
-шо? шо? «петельки» шиють
(это наброски ты там шото дрдумай)

1.вірш
2.Тема «Мені тринадцятий минало»: зображення безрадісного дитинства Тарасика, коли він, будучи кріпаком, випасав панську худобу.

3.Основна думка: не зазнали щасливого дитинства Тарас і такі як він, бо не мали волі, щасливої долі через гноблення народу панами.

4.Головний герой твору – тринадцятирічний хлопець-пастух, кріпак і сирота. Природа зігріває його ясним сонечком, напуває пахощами трав, вносить у душу малого сироти відчуття спокою й тихої радості. Хлопчик молиться Богові, дякуючи за сонце, теплий день, життя… Раптом герой усвідомлює, що він – кріпак, і це боляче ранить серце підлітка.
5.Порівняння: «…любо стало, неначе в бога..»; «мов прокинувся, дивлюся»; «…поцілувала… наче сонце засіяло, неначе все на світі
стало моє». Метафори: «сонце гріло, не пекло»; «сонце… не довго молилось»; «сонце запекло, почервоніло і рай запалило»; «небо помарніло». Епітети: «небо голубеє»; «тяжкі сльози», «господнє небо»

6.з 22 червня 1847 р. по 11 травня 1848 р. в Орській фортеці,

Мабуть так
Кайдашева сім’я” – це гумористично-сатирична повість на соціально-побутову тему, що зберігає свою актуальність і по сьогоднішній день завдяки важливим для кожного питанням, які вона порушує: сімейні відносини, любов, виховання, норми моралі та стосунки між батьками і дітьми.
Персонажі повісті навмисно зображені однобоко та карикатурно, що надає їм колоритності та комічності. Іван Нечуй-Левицький, який не з чуток знав, що таке сільське життя, змалював його максимально реалістично: сірим, одноманітним та буденним, що не є притаманно для української літератури, в якій село завжди зображувалось яскравим та затишним осередком високо моральності, набожності, поваги до батьків та народних традицій.
Гумор та комедія тут застосовується як один із в змалювання етичних та моральних пороків головних героїв, які доведені до розпачу. Абсурдність ситуацій підсилюється тим, що в основі постійних сімейних чвар стоять по суті нікчемні конфлікти, які в міцній, дружній та згуртованій родині залишились би без уваги. Але в крихкій та надламаній сім’ї Кайдашів кожне необережне слово чи дія переростає в серйозні сутички та навіть бійки, що нагромаджуючись одна на одну призводять до морально-етичного падіння членів родини та незворотної катастрофи.

Коренем зла та основною причиною розрухи в родині Кайдашів автор вбачає відсутність опори сильного та вольового чоловіка – голови (найстарший Кайдаш лінивий та байдужий, він сторониться проблем та відповідальності, спихуючи її на свою дружину), поваги до батьків та зневажливе ставлення до чужих потреб та інтересів.
Читати «Кайдашеву сім’ю» неможливо без сміху, однак це сміх крізь сльози, оскільки за веселими діалогами, абсурдними ситуаціями та колоритною мовою стоїть гостра соціальна драма, що намагається розібратись в одвічних проблемах взаємостосунків між близькими людьми.