Тема, ідея, художні засоби у вірші о.теліги "неповторне свято"

жанр: ліричний твір

тема: зображення суму та печалі автора,патріотизму до своєї держави та любов до неї

ідея: прагнення донести і показати співвітчизникам істинну любов до батьківщини, пробудити і їх серцях такі ж почуття, наповнити їх серця бажанням присвятити своє життя україні.

основна думка: "не треба слів! хай буде тільки діло! "

Михайло Коцюбинський написав новелу “Intermezzo” під враженням від своєї подорожі до села Конанівка ( Черкащина). Тому письменник присвятив свій твір Конанівським полям. У творі можна побачити багато вражень ( думки ліричного героя, враження, зображення широких довкілль, звуків і так далі). Взагалі, твір можна назвати суцільним пейзажем, який ми бачити очима ліричного героя. Щодо ліричного героя він:
Втомився від людей та від проблем, які їх турбували; він шукав гармонію із своїми думками, а не суцільним «треба»; йому хотілося бачити у своєму житті щось чисте та отримати спокій. Та ліричний герой вирішив поїхати з міста, щоб знайти те, чого він так довго хотів. Поїхав герой до конанівських полей , де осилився у знайомої йому жінки. Деякий час він був у дискомфорті, йому чулися голоса, бачилися різні тіні, але після прогулянки у полі він заспокоївся. Отже, герой «віликувався» саме цією природою та тишею, отримав той бажаний спокій, та моральне здоров‘я.

Михайло Коцюбинський написав новелу “Intermezzo” під враженням від своєї подорожі до села Конанівка ( Черкащина). Тому письменник присвятив свій твір Конанівським полям. У творі можна побачити багато вражень ( думки ліричного героя, враження, зображення широких довкілль, звуків і так далі). Взагалі, твір можна назвати суцільним пейзажем, який ми бачити очима ліричного героя. Щодо ліричного героя він:
Втомився від людей та від проблем, які їх турбували; він шукав гармонію із своїми думками, а не суцільним «треба»; йому хотілося бачити у своєму житті щось чисте та отримати спокій. Та ліричний герой вирішив поїхати з міста, щоб знайти те, чого він так довго хотів. Поїхав герой до конанівських полей , де осилився у знайомої йому жінки. Деякий час він був у дискомфорті, йому чулися голоса, бачилися різні тіні, але після прогулянки у полі він заспокоївся. Отже, герой «віликувався» саме цією природою та тишею, отримав той бажаний спокій, та моральне здоров‘я.