Потреотичнi мотиви в поемi iван пiдкова

Історична основа поеми «Іван Підкова». Патріотичні мотиви, героїчний пафос твору, зображення в ньому історичного минулого

Гіпермаркет Знань>>Українська література>>Українська література 6 клас>>Українська література: Історична основа поеми «Іван Підкова». Патріотичні мотиви, героїчний пафос твору, зображення в ньому історичного минулого  

Пригадай

Хто такі українські козаки? Які художні твори ти читав про них? Якими ти їх уявляєш?

Іван Підкова — запорізький козак, який відзначався сміливістю та мужністю.

Тарас Шевченко

Іван Підкова

І

Було колись — в Україні  

Ревіли гармати;  

Було колись — запорожці  

Вміли пановати.  

Пановали,добували  

І славу, і волю;  

Минулося — осталися  

Могили на полі.  

Високії ті могили,  

Де лягло спочити  

Козацькеє біле тіло,  

В китайку1 повите.  

Високії ті могили  

Чорніють, як гори,  

Та про волю нишком в полі  

З вітрами говорять.  

Свідок слави дідівщини  

З вітром розмовляє,  

А внук косу несе в росу,  

За ними співає.

Було колись — в Україні  

Лихо танцьовало,  

Журба в шинку мед-горілку  

Поставцем кружала.  

Було колись добре жити  

На тій Україні...  

А згадаймо! Може, серце  

Хоч трохи спочине.

II

Чорна хмара з-за Лиману2

Небо, сонце криє.

Синє море звірюкою

То стогне, то виє.

Дніпра гирло затопило.

«Ануте, хлоп'ята,

На байдаки!3 Море грає —

Ходім погуляти!»

Висипали запорожці —

Лиман човни вкрили.

«Грай же, море!» — заспівали

Запінились хвилі.

Кругом хвилі, як ті гори:  

Ні землі, ні неба.  

Серце мліє, а козакам  

Того тілько й треба.  

Пливуть собі та співають;  

Рибалка4 літає...  

А попереду отаман  

Веде, куди знає.  

Походжає вздовж байдака,  

Гасне люлька в роті;

Поглядає сюди-туди —  

Де-то буть роботі?

Закрутивши чорні уси,

За ухо чуприну,

Підняв шапку — човни стали.

«Нехай ворог гине!

Не в Синопу5, отамани,

Панове-молодці,

А у Царград, до султана,

Поїдемо в гості!»

«Добре, батьку отамане!» —

Кругом заревіло.

вам!»

Надів шапку.

Знову закипіло

Синє море; вздовж байдака  

Знову похожає  

Пан отаман та на хвилю  

Мовчки поглядає.

1 Китайка — різновид тканини.

2 Лиман — так називають озеро на півдні України.

3 Байдак — великий човен; козацька назва — чайка.

4 Рибалка - тут: птах, який живиться рибою.

5 Синоп - турецьке місто на південному березі Чорного моря.

Пам 'ятай

Історичні твори допомагають краще пізнати минуле, зрозуміти його.

Зауваж

Козацький флот складався з човнів, які запорожці називали байдаками, або чайками. Це легкі човни, видовбані зі стовбурів столітніх лип, завдовжки близько двадцяти і завширшки близько чотирьох метрів. Чайка вміщувала 50-70 запорожців, а ще запас куль, пороху, харчів та води, 4-5 малих гармат. Оскільки чайки мали дві корми, то на ходу легко змінювали напрямок, були значно швидшими за масивні турецькі галери. На щоглі передньої чайки майорів козацький прапор.

Відтворюємо прочитане

Про які часи згадує поет? Чому каже: «Було колись...»? Пригадай з уроків історії України, що ти знаєш про козацтво?

Що це за «чорна хмара», яка «сонце криє»? Звідкіля вона видніється?

Аналізуємо зміст і особливості художнього твору

«Синє море звірюкою то стогне, то виє» — який це художній засіб? Знайди і зачитай ті художні засоби, які поет використовує для зображення моря та бою. З якою метою змальовано цей грізний пейзаж?

Охарактеризуй козацького ватажка. Зачитай рядки поеми, у яких змальовано поведінку отамана. Чому, на твою думку, отаман наказує взяти курс не на Синоп, а на столицю Туреччини Царград (Стамбул), адже це місто краще укріплене? Про що це свідчить?

Творчо мислимо

Як думаєш, якими були стосунки отамана з підлеглими? Обґрунтуй свої міркування рядками з поеми.

Поясни, як автор ставиться до своїх героїв. Обґрунтуй свою думку.

Виконуємо домашнє завдання

Виразно й вдумливо прочитай поему «Іван Підкова».

Які ознаки лицарських чеснот українських козаків, заповідані в духовний спадок нащадкам, возвеличив Т. Шевченко в поемі «Іван Підкова»? Підготуй про це усне повідомлення, посилаючись на рядки поеми та знання з історії.

Пригадай

Що ти знаєш з історії України про боротьбу козаків із польською шляхтою? Чи була справедливою ця боротьба? Обґрунтуй свою думку. Чи можуть сила людського духу, хоробрість, мужність та витривалість до подолати завойовників?

"Ай дитина ж то вийшла - на славу! Повновиде, чорняве, головате,
розумне.. . Тiльки якесь невеселе, вовчкувате, тихе. " "Оце, було,
Мотря чи Оришка скаже: "Подай, Чiпко, води! " або - ножа, або - веретено.. .
- то вiн i почне: "А де ж воно лежить, чи стоїть? " Отак розпита? , повагом
устане, повагом пiде, пiднiме й повагом подасть... " "Дуже любив Чiпка казки слухати. В казках його зроду розумна голова
знаходила немалу роботу. " "Та не такий же й Чiпка вдався, щоб його можна було бiйкою спинити.
Спершу-таки боявся матерi, а далi - звик уже й до бiйки, хоч як вона
глибоко iнодi в серце впивалася, до живих печiнок доходила.. . Ой, злий же
вiн був тодi! Ой, лютий! Вiн би змiг, - матерi очi видрав, або сам собi що
заподiяв, якби не баба... "

Захар Беркут — пожилой человек, формальный лидер общины не только в своем селе, а и пользуется авторитетом на всей Тухольщине. Он является самым старым членом общины, воспитанный как независимое от князя и его окружения лицо. Все его дела - лишь в пользу общины. Уже с детства усвоил идею честности и справедливости. Избрал полнейшее служение людям своего села и уже не сделать другого выбора. А такая возможность была: дважды монголо-татары предлагали ему обменять жизнь своего сына на поселка. Но Захар принимал решение с позиции не собственной пользы, а из позиции верности обязанностям. Если он пообещал в обороне