Нещодавно я познайомився з творчістю Володимира Симоненка і переконався, що його поезія не залишить жодного з нас байдужим. Автор ставить перед нами питання про те, якою є справжня людина. На мій погляд, людина – це жива істота, що володіє даром мислення і зрозумілою для інших мовою, має здатність створювати та втілювати свої інтелектуальні та моральні якості.
Пристрасним закликом до пробудження внутрішніх можливостей кожного є поезія Симоненка «Ти знаєш, що ти людина?». На перший погляд таке запитання видається дивним для людини, особливо якщо пригадати, що за часів Радянського Союзу виділятися з натовпу було не прийнятним. Одразу ж стає зрозумілим обурення автора тими, хто добровільно зливається в сіру масу більшості.
Справжня людина – це талант. Але, як усім відомо, ідеальних людей не буває, тому талант у кожного свій. І той живе в доброті та щасті, хто може свої здібності уміло, гармонійно розвинути та спрямувати у правильне русло.
Яскравим прикладом щодо цього є поезія Симоненка «Гей, нові Колумби й Магелани». Та все ж мені здається, що найголовніше, чим відрізняється людина від інших істот, є її душа – внутрішній світ. Бо тільки людина здатна кохати, ненавидіти, дружити, радіти, відчувати гордість, душевний біль.
Поки людина є особистістю, доти й існує її усвідомлення своєї ваги в суспільстві, а також її повага до себе. Отже, чисте сумління, шляхетна поведінка, почуття власної гідності – ось те, що робить людину людиною.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
До утра. сочинение на тему "я украïнець, i це мене богато до чого зобов'язуе"
інколи я замислююсь над сенсом власного життя, і тоді я радію тому, що просто існую, що поряд зі мною є найдорожчі для мене люди, що я маю змогу милуватися красою навколишнього світу і кожен день відкривати у ньому щось нове. водночас я відчуваю велику відповідальність за цей світ і почуття гордості від усвідомлення того, що я – людина.
не секрет, що кожен з нас в поняття «бути людиною» вкладає своє значення. саме це значення і впливає на поведінку і вчинки людей, а іноді і на хід усього життя. бути людиною у моєму розумінні – це значить виховувати в собі високі моральні якості і жити за загальнолюдськими правилами та нормами, але при цьому не втрачати власної індивідуальності.
уважно простеживши шлях розвитку людства, починаєш розуміти, що основу будь-якого суспільства складає певна мораль, якою і керуються представники цього суспільства. найбільш гуманною мораллю я вважаю десять заповідей христових. але коли розумієш, скільки було і скільки існує зараз антигуманних устроїв, це наводить справжній жах. але не тільки у кожного суспільства, але і у кожної людини є своя мораль, саме від якої і залежить, що це буде за людина.
я вважаю, що мені дуже пощастило у житті. адже поряд зі мною завжди були хороші люди. це і вихователі у дитсадочку, і вчителі у школі, але, перш за все, мої батьки – добрі та гарні люди, з яких я завжди беру приклад. всі вони справили вплив на формування моєї особистості, мені стати ввічливим, вихованим і ерудованим, вплинули на мій характер і навчили чуйно ставитися до оточуючих. та бути доброзичливим і чемним – це замало для того, щоб вважати себе людиною і щоб людиною тебе вважали інші. безумовно, не кожному дано стати всесвітньо відомою особистістю, але кожен може стати людиною, яку люблять і поважають.
я сподіваюся, що я справжня людина – хороший син, здатний забезпечити для своїх батьків спокійну старість, хороший друг, здатний прийти на і звільнити з неприємностей товариша, хороший громадянин своєї країни, який знає і поважає рідну мову, який у майбутньому зробить усе, щоб україна стала на один рівень з найкращими і наймогутнішими європейським державами.
я людина, і це багато до чого мене зобов’язує. я повинен створити хорошу та міцну сім’ю і усе життя бути прикладом для своїх дітей. я вже зараз повинен залишатися людиною за будь-яких обставин: у відношенні до своїх рідних, друзів та інших людей, в ставленні до рідної природи, до свого народу і своєї країни.
тому я постійно стежу за тим, щоб мені не було соромно за свої вчинки і помисли, а надихає мене до цього відомий вислів видатного письменника а. п. чехова: «в людині все має бути прекрасним: і обличчя, і одяг, і душа , і помисли».