Чому в такому пафосному вірші як заповіт немає жодного знака оклику поясніть використаня крапок в середині речені

Тим, що Тарас Щевченко хотів передати всі свої відзнаки до своєї країни. І це був його останній вірш після того як він помер. Через деякий час його і прозвали ,,Заповіт‘‘.

Роксолана (Хюррем, согласно литературной традиции, имя при рождении Анастасия или Александра Гавриловна Лисовская; ум. 18 апреля 1558) — наложница, а затем жена османского султана Сулеймана Великолепного, мать султана Селима II.Происхождение
Сведения о происхождении Хюррем достаточно противоречивы. Документальные источники и даже сколь-либо надежные письменные свидетельства, говорящие о жизни Хюррем до поступления в гарем, отсутствуют. Вместе с тем, о её происхождении известно из легенд и литературных сочинений, преимущественно западного происхождения. Ранние литературные источники не содержат сведений о ее детстве, ограничиваясь упоминанием о её русском происхождении. Первые подробности о жизни Хюррем до попадания в гарем появляются в литературе в XIX веке. Согласно польской литературной традиции, ее настоящее имя было Александра и она была дочерью священника Гаврилы Лисовского из Рогатина (Ивано-Франковска область). В украинской литературе XIX века ее именуют Анастасией. По версии Михаила Орловского, изложенной в исторической повести «Роксолана или Анастасия Лисовская», она была родом не из Рогатина, а из Чемеровец (Хмельницкая область). В те времена оба города находились на территории Королевства Польского. В Европе Хюррем была известна как Роксолана. Это имя было изобретено гамбургским послом в Османской империи Огьером Гизелином де Бусбеком, автором латиноязычных «Турецких записок». В этом сочинении он, основываясь на том, что Хюррем происходила с нынешней Западной Украины, назвал ее Роксоланой, имея в виду популярное в Речи Посполитой в конце XVI века название этих земель — Роксолания.

Сулейман царствував 46 років (1520—1566). Скоро по вступленню на престол пішов війною проти Угорщини і показався відразу грізним сусідом християнського світу та дуже здібним вождем. Він здобув Біл-город над Дунаєм та всі околишні замки. Опісля спустошував береги Італії. Армію мав поверх півмільйону і 15 000 гвардії яничарів дуже дисциплінованих. Доходи його становили близько 5 000 000 аспрів щорічно. Силі його не було рівні в цілім тодішнім світі. Був твердого
Характеру, відважний, розумний, працьовитий, раз даного слова все вірно додержував. Любив молитву (сам укладав побожні псалми). Росту був високого, рухи мав поважні, вираз обличчя дивно лагідний, в поведенні самостійний. Не піддягав нікому, опріч своєї жінки Роксоляни, «невольниці з руської країни». Сулейман помер у глибокій старості, переживши всіх своїх ворогів й улюблену жінку Роксо-ляну, котру любив аж до її смерті.
За законами вірування падишах міг мати чотирьох законних дружин. Діти першої з них ставали наступниками престолу. Вірніше, наслідував престол один первенець, а решту часто очікувала сумна доля: всі претенденти на владу підлягали знищенню.Окрім дружин падишах мав будь-яке число одалісок. У різний час при різних султанах в гаремі жило від кількох сотень до тисячі і більше жінок, кожна з яких обов'язково була надзвичайно красива. Також у гаремі був штат євнухів-кастратів, прислужниць різного віку, масажисток, лікарів і тому подібних. Керував всім цим складним господарством «керівник дівчат» — євнух кизлярагаси.