Діалог на тему: чи можуть електронні носії інформації (планшет, айфон, айпод ) повністю витіснити друковану книгу

Відповідь:

-          Доброго дня, Андрійко! А що це в тебе в руках?

-          Планшет. Я скинув на нього всі наші підручники і тепер можу ходити до школи майже з порожнім портфелем.

-          Це дуже зручно.

-          Так. А як ти вважаєш, чи зможуть електронні носії повністю витіснити друковану книгу із нашого життя?

-          Я вірю у вічність друкованої книги.  Щось у ній є особливе. Проте я не відмовляюсь від рідерів на планшеті чи телефоні, адже це, безперечно, зручніше.

-          Я також вважаю, що в друкованій книзі є своя таємничість. Гортаючи сторінки, людина отримує якесь особливе задоволення. Тому електронні носії ніколи не знищать книги. Лише, можливо, дуже сильно потіснять. 

Iсторія Дорогою із написання заслання Т. Шевченко зупинився у Нижньому |Новгороді, саме тут поета |застала звістка про те, що йому заборонено бувати в обох столицях. У Нижньому Новгороді він написав |автобіографічн ий цикл- триптих «Доля», «Муза», «Слава» (1858)
Період творчості Лірика останніх| років життя
Літературний рід Лірика
Жанр Biрш медитативного характеру, написаний у формі звернення поета до власної долі Провідний Самоусвідомле мотив (тема) ння поетом своёї творчості
Ідея Возвеличення долі, яка супроводжувал а поета впродовж усього його життя

«Маруся» Григорій Квітка-Основ’яненко історія написання Джерела для написання повісті «Маруся» • Дійсність українського села ХVІІІ — початку ХІХ ст. • Народна творчість: українські балади, ліричні, весільні пісні, фольклорні мотиви (любові, розлуки, смерті закоханих). Від народної поезії — образність повісті, від казки й переказу — її розповідний стиль. • Герої твору «писані з натури без будь-якої прикраси і відтушовування». • Майстерність у виписуванні українських краєвидів у повісті. Історія створення повісті «Маруся» Повість надрукована повністю у 1834 році у книжці «Малоросійських повістей…». Вона стала першим і найпопулярнішим твором серед сентиментальних повістей Квітки. «Маруся» була написана як аргумент того, що українською мовою можна описати глибокий і складний світ людських почуттів і філософських переконань. Над текстом повісті письменник працював багато — як ні над одним зі своїх творів. Переробляв окремі місця, додавав чи змінював епізоди, портрети й пейзажі, шліфував мову. Дуже згодилися давні й нові записи прислів’їв, приказок, весільних пісень, похоронних голосінь. Надто хвилювався Григорій Федорович за долю своєї «Марусі», як її сприйме читач? Чи не знайдуться хулителі й недоброзичливці, які почнуть кепкування з нашої мови? Адже багато хто з «учених» та «освічених» вважав, що українською мовою крім лайки й жартів, нічого не можна створити. Та побоювання_автора були марні: повість справила велике враження на читача з народу і передової інтелігенції. Перекладена самим автором російською мовою і надрукована в журналі «Современник», вона і в Росії користувалася великою популярністю.