Максимум сколько есть знайдіть, що прислів'я, а що приказка 1.чужі гроші не гріють. 2.останню сорочку зніме та віддасть. 3.чим більше насолити сусідові, як не язиком? 4.грошей багато, а щастя мало. 5.не заглядай до сусіда, може з того бути біда. 6.не той урожай, що на полі, а той, що а коморі. 7.друзі пізнаються у біді. 8.у хорошій компанії розуму наберешся, у поганій і свій загубиш. 9.у біді пізнавай приятеля. 10.не тішся людською бідою, бо твоя тебе не мине.

Мне кажется прысливья2,4,6,8,10 но не уверена.

1.Прислів'я

2.Прислів'я

3.Прислів'я

4.Приказка

5.Прислів'я

6.Прислів'я

7.Приказка

8.Прислів'я

9.Приказка

10.Прислів'я

А справді, кому й що доведеш? Тільки собі гірше зробиш. Краще вже й подалі прикидатися сіреньким та поківненьким.

До того ж краще тягти, не очікуючи на батіг, ніж ковтати принизливе підстьобування.

Цілісінький день, до темряви, ходити по колу, топтати власні сліди - в цім було щось принизливе.

Супроти вітру довго не пробіжиш, і розумніше до часу прикинуться скореним, лишившист у душі вільним, аніж бути скореним насправжки.

Взагалі він ніколи не розумів обмеженості деяких коней, котрі прагнуть на кожнім кроці суперечити, огризатися, показувати свій характер. Ніби цим чогось досягне, крім батога.

Найкраще про відомого українського письменника григора тютюнника колись сказав його колега по перу борис олійник: : «чесний до прямолінійності, принциповий до жорстокості, від чого сам не раз потерпав. але то все григорів характер, вироблений, зредагований і затверджений життям. безмежно талановитий, він умів словесно, експромтом накидати таку виразну життєву картину, що тільки записуй – і до друку. а працював неквапом, інколи – важко, нещадно правлячи себе, до літератури ставився з священною шанобою, з цнотливою ніжністю, як до матері…».твори григора тютюнника являють собою яскраві замальовки з життя, які сповнені гостротою і яскравою образністю. скоріш за все, жанр оповідання письменник обрав тому, що ці коротенькі за формою твори дуже схожі на поезії. в них, як і в віршах, виважене кожне слово і немає нічого зайвого. в оповіданнях, як і в поезіях, все встановлено на свої місця, і це до кінця твору зберігає певний ритм. саме цей жанр найбільш відповідав і характеру г. тютюнника, який усе життя був вимогливим не тільки до інших, а в першу чергу – до себе, постійно підтримував інтенсивність думки і самодисципліну, завжди був зосередженим та зібраним. мабуть, саме завдяки цьому в коротких новелах письменнику вдавалося повно і багатогранно розкривати внутрішній світ їх героїв.