У літературному доробку великого українського письменника І. Франка є чимало різноманітних за жанрами творів. Це й поезія, і драматургія, і проза. Всі вони мають велику мистецьку цінність. Вірш «Чого являєшся мені у сні?» увійшов до славетної збірки «Зів’яле листя», створеної 1886 року. Покладений на музику композитором К. Данькевичем, він став популярним романсом. Вірш «Чого являєшся мені у сні?» — це зворушливий монолог, що вражає відображенням внутрішньої боротьби, душевних мук ліричного героя. Закоханий юнак, який любить дівчину безнадійно, вона не відповідщає на його кохання. Він намагається вирвати її із серця, бо любов завдає йому страждань. Чого являєшся мені у сні? Чого звертаєш ти до мене Чудові очі ті ясні, сумні, Немов криниці дно студене? Чому уста твої німі? Читаєш вірш і відчуваєш всю силу почуття, глибину страждань цієї зраненої коханням людини. Туга відчувається у сповнених великого душевного болю, в епітетах і порівняннях, використаних у вірші. Вони передають частину образу коханої, її стриманість у ставленні до ліричного героя. Про те, ця любов закоханого не знаходить відгуку в серці дівчини, свідчать у поезії словами «німі уста», «криниці дно студене» її прекрасних очей. Однак бажання забути образ милої було миттєвим. Ліричний герой просить , хоч у сні приходити до нього і приносити змученому серцю миті щастя. Так ниє серце, що в турботі, Неначе перла у болоті, Марніє, в’яне, засихає. Як яскраво, поетично і разом із тим правдиво зумів передати поет невимовні страждання люблячого серця, гіркоту нерозділеного кохання. Написати так може лише любляча людина, яка все це сама вистраждала.
Наталья286
29.01.2021
Навчання та виховання дитини починається з першої казки, вірша, пісеньки. Ознайомлюючи дітей з народною творчістю, творами мистецтва, передаємо їм ключ до поетичного відкриття світу. Мистецтво ми називаємо джерелом радощів, натхнення, разом з тим воно є і джерелом виховання, відкриття.Пізнання мистецтва веде дітей у велике життя. Прищепити дитині любов до мистецтва, до прекрасного – проблема, яку я втілюю у своїй педагогічній діяльності. Впливаючи на почуття, прокладається шлях до розуму. Тому основне завдання, яке ставлю перед собою, – це розвиток здібностей сприймати прекрасне через мистецтво.Чому народилося мистецтво? Тому, що людина не може сприймати світ одним лише розумом. Його потрібно сприймати серцем через почуття.Мистецтво має всебічно впливати на дитину. Систематичне спілкування з мистецтвом не тільки розвиває її естетично, виховує, а й поглиблює знання про навколишній світ. Тому вийшов у світ додаток до методичного посібника «Світ повний радості і краси», журнал дитячої творчості «Соколятко» № 14 «Діти очима художника» (для вчителів четвертих класів, учнів, батьків). Тут є описи – зразки всіх художніх полотен, які вміщені в підручнику О.Я.Савченко «Читанка» (І, ІІ частини 2004 р.). Починаючи з творів К.Білокур «Богданівські яблука» і закінчуючи твором Куїнджі «Місячна ніч на Дніпрі». З поданих матеріалів можна дізнатися про творчий шлях кожного із художників. До всіх полотен є плани аналізу, бесіди, зразки творчих робіт, вислови вчених, що стосуються окремих картин, ось наприклад, В.Хабарової «Портрет дівчини»: «Люди перестають мислити, коли перестають читати» (Дідро). А скільки дитячих вогників радості, захоплення вкладено в творчі роботи при описі картини Е.Каменської «Сестрички», Г.Кириленко-Баранникової «На тренуванні» О.Патращук, М.Манянчином, І.Сумбаєвим, А.Павликом, А.Смолярчук. Описали учні й страшні події війни, нещастя, голод, а разом з тим кольори, фарби сумних часів. Вони не тільки описують побачене, почуте, а й висловлюють свої мрії, сподівання, як у творах Б.Нікішина, Д.Гаврилюка, Т.Мандата, О.Шеремети.Найбільшу насолоду, радість, любов до життя викликає спілкування з природою. Все живе має свої почуття: радість, смуток, біль... Про людину можуть розповісти очі, вираз обличчя... А як дерева? Вони також мають свою постать, статуру. Пізнати все це можна, читаючи твори Ю.Гусашвілі, А.Волянюк, М.Марчило, О.Патращук при описі картини В.Яценко «Рання весна».Мріяли діти і про тепле літечко, описуючи картину Виродової-Готьє «Хлопчики».Багатий журнал пізнавальним матеріалом. Цікаво дізнаватись про митця козацької слави С.І.Васильківського, 150 років від дня народження якого святкували. Крім біографічних даних та творчої спадщини (а вона сягає 300 полотен), є його картина «Зима», а також план роботи над нею. Вміщена розробка уроку: написання тексту-опису з елементами міркування на основі розгляду його пейзажу «На Дінці, опівдні».Учні завжди цікавляться сторінкою «Новинки», тут можна прочитати про найдавніші взірці мистецтва розпису живопису. Є надзвичайно цікава стаття «Загадка Джоконди», яка була надрукована в часописі «Храм Серця», що видається при Сокальському музеї «Людина. Земля. Всесвіт». Він містить багато цікавого пізнавального матеріалу, що збагачує наш світогляд. В журналі можна прочитати і про українських художників І.Їжакевича, І.Труша, О.Кульчицьку, І.Айвазовського, О.Новаківського, В.Патика, Л.Початко. Є і про двох видатних львів’ян: мистецтвознавця В.Овсійчука та про виставку робіт Данила Довбошинського. Велике захоплення викликають картини вчительки Г.Алексевич. Вони незвичайні – із пір’я, яблуневих зерняток, горіхової шкарлупи. Окрасою журналу є картини І.Левітана «Золота осінь» та чудові описи М.Манянчина, К.Косецької, О.Патращука.За мо Вас, шановні читачі журналу, в Країну Пізнання, у світ мистецтва, у казкове дитинство. З теплом і любов’ю пізнавайте різнобарвний світ – красу рідної землі, казкові образи, творіння людських рук і чарівний дивосвіт, ім’я якому Всесвіт.
поезії словами «німі уста», «криниці дно студене» її прекрасних очей.
Однак бажання забути образ милої було миттєвим. Ліричний герой просить , хоч у сні приходити до нього і приносити змученому серцю миті щастя. Так ниє серце, що в турботі, Неначе перла у болоті, Марніє, в’яне, засихає.
Як яскраво, поетично і разом із тим правдиво зумів передати поет невимовні страждання люблячого серця, гіркоту нерозділеного кохання. Написати так може лише любляча людина, яка все це сама вистраждала.