Проблема батьків та дітей належить до вічних проблем людства. Щоправда, трактується в різні віки вона по-різному. І це зрозуміло: нові люди, нові соціальні умови життя — то й різні проблеми. І. С. Нечуй-Левицький у своїй повісті "Кайдашева сім'я" порушує проблему батьків на зламному етапі нашої історії — кріпацтва і феодалізму.
Щойно скасували кріпацтво, всі отримали волю, і не завжди, на мою думку, вміли і знали, як жити по-новому. Та й нового й волі хотілось у всьому.
Сім'я Кайдашів з однойменної повісті І. Нечуя-Левицького — це типова селянська родина, яка намагалася жити в нових умовах, умовах пореформеного села початку другої половини XIX століття. Письменник створив реалістичні образи двох поколінь Кайдашів, наділивши їх типовими рисами характеру дрібних власників. Старі Кайдаші — люди працьовиті, але часів панщини, коли змушені були у всьому коритися панові та батькам. Своїх дітей вони теж виховали працьовитими, але ті вже не хочуть коритися батьківській владі — і в цьому одна з проблем батьків і дітей Кайдашів.
Хочуть діти бути й самостійними від батьків, які, на мою думку, через свій світогляд не зуміли дати дітям незалежно жити і працювати в родині. Взагалі ці побутові непорозуміння і зараз є в кожній родині, і потрібно до них ставитися з розумінням. А Омелько Кайдаш і його дружина Маруся весь вік робили те, що своїм синам і невісткам наказували, що й привело до ненависті в родині. І це друга важлива проблема між дітьми і батьками.
Я вважаю, що ні старим, ні молодим не вистачило мудрості, культури поведінки, щоб жити за загальнолюдськими цінностями. Бо в сварливій родині виростуть і сварливі діти. У родині, в якій батьки дітей не поважають, діти теж підростуть і чинитимуть так само. Мабуть, тому і живуть серед нас, на жаль, деякі "кайдашеві звички".
Анна498
10.09.2022
Цікаво й те, що самі люди далеко не завжди знають, що саме може зробити їх щасливими. У деяких випадках, що б вони не робили, щастя не настає. Але потім може статися щось цілком випадкове, що принесе щастя. Втім, все ж деякі елементи буття людини, які можуть зробити їх щасливими, дійсно можна виділити. Насамперед, хотілося б сказати про здоров’я людини і про те, що його відсутність може зробити людину настільки нещасною, що вона просто нічого більше не буде хотіти, крім того, щоб позбутися болю. Тому важливо з молодих років стежити за своїм здоров’ям. Якщо його немає, якщо людина постійно мучиться від того, що у неї щось болить, ні любов, ні фінансове благополуччя, ні що-небудь ще не зроблять її по-справжньому щасливою. Думається, що на друге місце після здоров’я для досягнення щастя можна поставити любов. Так вже створена людина, що без любові вона дуже страждає. Кожному потрібна пара, щоб відчувати себе добре і комфортно. Також варто зауважити, що людина наділена невід’ємним бажанням продовжити свій рід, а це означає, що важливою складовою щастя для нього є його діти. Без дітей жити дуже тоскно, вони не тільки можуть являти собою сенс життя своїх батьків, а й вносити в це життя різноманітність. Думається, що успішні діти можуть стати предметом гордості для батьків і зробити їх щасливішими. Бідні люди дуже часто бувають нещасливими. Не можна перебільшувати важливість великих сум грошей і величезного статку, іноді це навіть псує людину. Але якщо у людини є проблеми з житлом або купівлею харчування, то вона, звичайно, далеко не щаслива. Прямо пов’язано з цим і щастя від принесення користі суспільству. Людині дуже приємно бути корисною іншим людям і отримувати за це винагороду. Якщо людина хороший і відповідальний працівник, вона напевно стане хоча б трохи щасливішою від цього. Підбиваючи підсумки, можна сказати, що щаслива людина – це здорова тілом і розумом людина, яка має велику і дружну сім’ю, хорошу і високооплачувану роботу. Звичайно, навіть якщо певна людина буде мати все це, вона може відчувати себе нещасливою з якихось причин. Але, як вже зазначалося раніше, всі люди різні і особливості щастя для них теж відрізняються.
.
alicia179
10.09.2022
Багато людей задають питання чи легко з першого погляду впізнати людину. але ніхто не може точно відповісти на це запитання. Томущо - це погляд особисто твій. буває зустрінеш людину просто привітаєшся з нею і тобі злається ,що ти знаєш всі її секрети, що ти знаєш їївсе своє життя. але нажаль таке диво зустрічається нажзвичайно рідко. частіше буває таке , тобі здається що ти знаєш цю людину вже дуже давно, але нічого не можеш про неї сказати. ти не знаєш нічого про неї ,ні її уподобання ні звички. абсолютно нічого. Тому я вважаю, що все залежить від самої людини. потрібно шукати особистий підхід до кожного.
Ответить на вопрос
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Вічна актуальність проблеми батьків і дітей у творі (кайдашева сімя) ?
Проблема батьків та дітей належить до вічних проблем людства. Щоправда, трактується в різні віки вона по-різному. І це зрозуміло: нові люди, нові соціальні умови життя — то й різні проблеми. І. С. Нечуй-Левицький у своїй повісті "Кайдашева сім'я" порушує проблему батьків на зламному етапі нашої історії — кріпацтва і феодалізму.
Щойно скасували кріпацтво, всі отримали волю, і не завжди, на мою думку, вміли і знали, як жити по-новому. Та й нового й волі хотілось у всьому.
Сім'я Кайдашів з однойменної повісті І. Нечуя-Левицького — це типова селянська родина, яка намагалася жити в нових умовах, умовах пореформеного села початку другої половини XIX століття. Письменник створив реалістичні образи двох поколінь Кайдашів, наділивши їх типовими рисами характеру дрібних власників. Старі Кайдаші — люди працьовиті, але часів панщини, коли змушені були у всьому коритися панові та батькам. Своїх дітей вони теж виховали працьовитими, але ті вже не хочуть коритися батьківській владі — і в цьому одна з проблем батьків і дітей Кайдашів.
Хочуть діти бути й самостійними від батьків, які, на мою думку, через свій світогляд не зуміли дати дітям незалежно жити і працювати в родині. Взагалі ці побутові непорозуміння і зараз є в кожній родині, і потрібно до них ставитися з розумінням. А Омелько Кайдаш і його дружина Маруся весь вік робили те, що своїм синам і невісткам наказували, що й привело до ненависті в родині. І це друга важлива проблема між дітьми і батьками.
Я вважаю, що ні старим, ні молодим не вистачило мудрості, культури поведінки, щоб жити за загальнолюдськими цінностями. Бо в сварливій родині виростуть і сварливі діти. У родині, в якій батьки дітей не поважають, діти теж підростуть і чинитимуть так само. Мабуть, тому і живуть серед нас, на жаль, деякі "кайдашеві звички".