1. коли дід дем’ян вранці будив михайлика, він, звертаючись до внука, говорив: а) «за спання не купиш коня»; б) «скільки не спи — всього не охопиш»; в) «прокидайся, так і не побачиш ранній схід сонця». 2. збираючись до лісу випасати коняку, михайлик хотів там: а) назбирати грибів; б) нарвати суцвіття липи; в) натрусити горіхів. 3. говорячи про схід сонця, м. стельмах згадує про сузір’я: * а) чумацький шлях; б) водолія; в) великої ведмедиці. 4. який герой «всередині сміється, а зовні ображається»? * а) попович; б) дядько себастіян; в) дядько микола. 5. михайлик повсякчас мріяв, що як вернеться батько додому, то він принесе сину: * а) цікаву книжку; б) чобітки; в) нові санчата 6. хлопець не збирав грибів, які, «поки доїдеш додому, перетруться на сміття». назвіть ці гриби: * а) боровики; ; б) опеньки в) сироїжки 7. кого з героїв михайлик охарактеризував: «хоч і високий ти до неба, та дурний, як не треба»? * а) юхрима бабенка б) гаврила шевка; в) трохима тимченка.

1 В

2 А

3 А

4 Б

5 А

6 В

7 В

Астрід Ліндгрен

 

           Серед 35-ти всесвітньо відомих книг, створених письме-

Нницею, чи не найпопулярніші у всьому світі дві її книги: «Пеппі

Довгапанчоха» та «Пригоди Карлсона».

           Народилася майбутня письменниця 14 листопада 1907р.

у шведській провінції Смоланд, у звичайній селянській родині, і

назвали її Астрід Анна Емілія Еріксон.

          Славу письменниці принесла її перша книга – про невси-

дющю, на перший перший погляд – розбишаковату і ні на кого

не схожу, але водночас і схожу на багатьох її ровесників, та й

на саму письменницю.

         Постає питання. Як це дівчисько з’явилося в уяві письме-

нниці? Тут можна відповісти прислів’ям: «Не було б щастя,

та нещастя до Коли маленькій Карін, донці Астрід

Лідгрен, було сім років, вона тяжко захворіла і лежала в ліжку

кілька довгих місяців... Щовечора вона просила, аби мама розпо-

відала їй якісь історії. Астрід Ліндгрен уже й не знала, про що

розповідати, й доня сказала: «А ти розкажи про Пеппі Довгапанчоху!» Ось так народилась ця історія.

        А тепер – іще про народження одного з найвідоміших геро-

їв Астрід Ліндгрен: про Карлсона, що живе на даху. Відома річ:

діти страшенно не люблять довго лишатись вдома на самоті,

тому і вигадують собі усіляких друзів.

        Одного разу маленька Карін знову попросила маму розказа-

ти історію вже про Карлсона. Мати розказувала донечці фан-

тастичні пригоди про Карлсона, та його маленького друга, якого

звали Малюк.

        Я перекрнана, що дитина, яка прочитає якусь із цих двох

книжок то не покладе її вкуток, або викине, а навпаки покладе

на видне місце, щоб всі бачили, та також захотіли прочитати.     

          

Лі́на Васи́лівна Косте́нко (* 19 березня 1930, Ржищів, Київська область) — українська письменниця-шістдесятниця, поетеса. Мати Оксани Пахльовської.Народилась у родині вчителів.

У 1936 році родина перебралась із Ржищева до Києва, де майбутня поетеса закінчила середню школу.У 1962 р. збірка «Зоряний інтеграл» була розсипана ідеологічною цензурою і світу не побачила. Ще одна збірка «Княжа гора» була розсипана у 1972 р. Це не було дивним, адже звучання поезій збірки було настільки сміливим для того часу, що не можна навіть уявити, що ці твори могли бути

надрукованими.1964-1965 рр. були, очевидно, часом переоцінки цінностей, зокрема світоглядних. Л. Костенко не належала до якихось дисидентських організацій, але коли в 1965 році почались арешти української інтелігенції, підписувала листи протесту, коли у Львові судили В'ячеслава Чорновола і його друзів, вона була на процесі. У 1969 р. у діаспорі було видано велику збірку «Поезії», до якої ввійшло все краще, створене на той час поетесою, зокрема вірші, які поширювалися у «самвидаві» через заборону тогочасною цензурою.У 1977 р. Ліна Костенко повернулась у поезію — вийшла друком її збірка «Над берегами вічної ріки», через два роки — роман у віршах «Маруся Чурай», у 1980 р. — збірка «Неповторність», у 1987 р. — збірка «Сад нетанучих скульптур». За роман у віршах «Маруся Чурай» та збірку «Неповторність» поетеса отримала Державну премію України імені Т. Г. Шевченка. У1989 р. побачила світ збірка «Вибране».За книжку «Інкрустації», видану італійською мовою, Ліні Костенко.Дочка Ліни Василівни Оксана Пахльовська — літературознавець, автор статей про літературу Італії, перекладачка багатьох італійських та іспанських поетів.Ліна Костенко стала почесним професором Національного університету «Києво-Могилянська академія», її обожнюють студенти і з трепетом ходять на її лекції, пишаючись тим, що можуть слухати «тирана» українського слова. Вона є почесним доктором Чернівецького національного університету.