Характеристика головных героев твору "что тысяч" нужно

Герасим Калитка. Він зображується тут скупою, егоїстичною та жадібною людиною. Всі його помисли, кожен крок, кожна думка, так чи інакше, спрямовані на придбання землі. А для цього потрібні гроші, і Калитка їх добував грубим та жорстоким визискуванням наймитів.

Савка, в порівнянні з Герасимом, був більш доброю, порядною та совісною людиною. Свою жінку, хоч вони й часто сваряться, він любить, в церкву возить на конях, не примушує йти пішки. Коли він дізнався, що разом з Герасимом став жертвою обману, то веде себе досить спокійно. Савка зрозумів, що шахрайством нічого не заробиш, а навпаки, можеш багато чого програти.

Копач-Бонавентура зображений в п’єсі привітною та доброю людиною, яка любить людей та не бажає нікому зла. Але він бідний, в нього нічого немає, так і живе, перебиваючись, ходячи з хати в хату, поки не виженуть хазяї

Роман – молодий та вродливий парубок, який не пішов в батька. Він добрий, привітний, але діяльність батька дала про себе знати. Роман навіть згоджується шукати скарб з Бонавентурою

ответ:герасим

Объяснение:жадібний, підступний, заздрісний , зажерлевий , пихатий

«Зажурилась Україна» аналіз (паспорт) Рік написання –  середина ХІХ ст. (записано її в Новомосковському повіті Катеринославської губернії). Тема «Зажурилась Україна»: показ страждань українського народу від нападів турецько-татарських орд.Ідея «Зажурилась Україна»: заклик до мирного населення єднатися з козацьким військом для захисту рідних земель. Основна думка: лише одностайні дії всього народу можуть врятувати країну від зруйнування. Жанр «Зажурилась Україна»: історична пісня. Рід літератури: ліро-епічний твір. Віршований розмір: семистопний хорей Римування: паралельне

Прийме́нник — службова частина мови, яка разом з відмінковими закінченнями іменників, займенників і числівників виражає відношення між словами у реченні. Прийменники не мають самостійного лексичного значення, тому членами речення не виступають. Стосуючись іменників, числівників, займенників, вони входять до складу другорядних членів речення.

Сполу́чник — це службова частина мови, яка служить для зв'язку однорідних членів речення та частин складного речення. Сполучники не мають власного лексичного значення і не виконують у реченні граматичну роль.