Наше життя подібне до подорожі – шляху, який судилося зробити людині від народження і до останнього дня перед порогом вічності.Упродовж всього життя людина постійно ставить собі запитання: ” А в чому сенс життя? Для чого я живу”? І жоден з нас до кінця не може знайти відповідь на нього.
Сенс життя – тема така ж важлива, як і саме життя. Прагнення до пізнання сенсу властиве кожному з нас. Дійсно, у чому сенс життя? Чому ми такі, які є? Як дізнатися, чого робити не варто, як не помилитися? Останнім часом люди не часто замислюються над сенсом свого життя, вважаючи це даремним заняттям і марною тратою часу. Люди настільки зав’язнули в побуті, що прибрали зі свого життя саме головне – сенс і мету.У кожної людини свої цілі в житті. Для когось це просто купівля нових меблів або набору посуду, а комусь потрібна шикарна квартира і хороша машина… Інші зовсім вважають, що в житті немає і бути не може ніякого сенсу… Є і такі люди, що вважають, що ми живемо для того, щоб народити і виховати дітей, створити сім’ю… Але у будь-якому випадку в кожному з нас закладено залишити щось після себе. Скільки людей, стільки і думок!
На мою думку, сенс життя полягає в тому, щоб стати щасливим. Але додам маленьке уточнення: він полягає у пошуку. У пошуку самого себе в цьому величезному і незрозумілому світі, у пошуку прекрасного. Сенс життя – навчитися жити по-справжньому. Що це означає? Це значить навчитися бачити найпростіше, помічати зорі навіть у буденних калюжах на життєвих шляхах і перестати жити складними формулами та розрахунками, а повністю довіряти своєму серцю, своїй душі.
Наше життя подібне до подорожі – шляху, який судилося зробити людині від народження і до останнього дня перед порогом вічності.Упродовж всього життя людина постійно ставить собі запитання: ” А в чому сенс життя? Для чого я живу”? І жоден з нас до кінця не може знайти відповідь на нього.
Сенс життя – тема така ж важлива, як і саме життя. Прагнення до пізнання сенсу властиве кожному з нас. Дійсно, у чому сенс життя? Чому ми такі, які є? Як дізнатися, чого робити не варто, як не помилитися? Останнім часом люди не часто замислюються над сенсом свого життя, вважаючи це даремним заняттям і марною тратою часу. Люди настільки зав’язнули в побуті, що прибрали зі свого життя саме головне – сенс і мету.У кожної людини свої цілі в житті. Для когось це просто купівля нових меблів або набору посуду, а комусь потрібна шикарна квартира і хороша машина… Інші зовсім вважають, що в житті немає і бути не може ніякого сенсу… Є і такі люди, що вважають, що ми живемо для того, щоб народити і виховати дітей, створити сім’ю… Але у будь-якому випадку в кожному з нас закладено залишити щось після себе. Скільки людей, стільки і думок!
На мою думку, сенс життя полягає в тому, щоб стати щасливим. Але додам маленьке уточнення: він полягає у пошуку. У пошуку самого себе в цьому величезному і незрозумілому світі, у пошуку прекрасного. Сенс життя – навчитися жити по-справжньому. Що це означає? Це значить навчитися бачити найпростіше, помічати зорі навіть у буденних калюжах на життєвих шляхах і перестати жити складними формулами та розрахунками, а повністю довіряти своєму серцю, своїй душі.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
18. «У першій половині XIX сторіччя листування українською мовоютіли вбивалося в колодочки. Після чудом збережених любовнихлистів Мазепи до Мотрі Кочубеївни, поетичних й інтимних, тра-диція приватного листування рідною мовою занепадає» (Ю. Ше-вельов Виділений у цитаті фразеологізм означає.А «занепадати»;Б «існувати»;В «починатися»;г «міцнішати»;Д«закінчуватися
г
Объяснение:
вбиватися в колодочки
вбиватися / вбитися в колодочки (в пір'я і т.ін.).
1.
Виростати, ставати дорослим, повнолітнім.
З тобою єдинеє добро було — Твоє дитя, поки росло, В колодочки поки вбивалось (Т. Шевченко); ≤Коваль:≥ Шкода хлопчини! Молоде, може, ще й у колодочки не вбилось (М. Кропивницький); — А вона, секретарка, до війни працювала тут, у райкомі? — От це вже знаю, що ні. Молода! Тільки в пір'я вбилася (П. Дорошко);
Набиратися досвіду або мужніти.
≤Храпко:≥ З його ≤Печариці≥ вийде меткий адвокат! Ще й нічого: у колодочки не вбився, а вже сотнями ворочає… (Панас Мирний); Галя Чубчик та Микита Чинбас у мартенівському цеху ще не встигли вбитися у колодочки, нічого помітного не зробили, хіба що порвали дві-три пари рукавиць та спецівок (М. Рудь); Грицько переконався, що за час війни не лише він убився, як то кажуть, у колодочки, а й Параска не марнувала часу, змінилося до невпізнання (Ю. Яновський).